«Свою роботу ми зробимо, навіть попри втому. Інших варіантів просто немає», – так атмосферу у своєму робочому колективі описує пан Микола, начальник однієї з високовольтних підстанцій «Укренерго».

В енергетиці наш колега вже понад 20 років. Каже, професію обрав свідомо – пішов стежкою батька. За рік перед початком повномасштабної війни – пан Микола очолив великий енергооб’єкт. Каже, ця посада накладає додаткову відповідальність, адже в умовах російських атак турбуватись треба не лише про себе, а й про безпеку підлеглих: «Під час повітряної тривоги всі без винятку покидають територію та переходять в укриття. Це правило дуже важливе, адже ворог атакував нашу підстанцію вже десять разів, завдавши значних руйнувань».

Ситуація і зараз залишається складною. Чергові атаки ворога – вкотре вивели з ладу устаткування. «Передбачити обстріли неможливо – вони стаються вночі і вдень. Але, як кажуть, очі бояться – а руки роблять. Нас на підстанції тринадцять людей, з ремонтного персоналу – четверо. Тому я також долучаюсь до роботи разом із хлопцями. Це складно і фізично, і морально, адже процес відновлення – дуже тривалий», – розповідає колега.

Вдома за пана Миколу хвилюється родина, яка завжди підтримує. Однак, як зізнається колега, його засмучує, коли люди не розуміють справжніх причин вимушених відключень та спекулюють на цій темі. «Коли читаю попередження про обстріли – розумію, що на ранок ми знову можемо стати ціллю. Ворог безжально нищить об’єкти генерації та лінії електропередачі, тому швидкого відновлення чекати складно. Так, усі українці втомилися – і хлопці в окопах, і енергетики. Але ми розуміємо наші обов’язки, і неодмінно свою роботу виконаєм до кінця», – запевняє керівник підстанції.

Дякуємо панові Миколі та його згуртованій команді за стійкість, мужність і професіоналізм. Незламність не згасає!