Окупаційні медіа повідомили про нібито «співпрацю» біосферного заповідника «Асканія-Нова» з Московським зоопарком задля «порятунку журавлів». Нагадаємо, біосферний заповідник «Асканія-Нова» імені Фрідріха Фальц-Фейна розташований у Каховському районі Херсонської області і перебуває під окупацією росіян.

У повідомленнях росіян йдеться про методичну допомогу, науковий обмін і відновлення роботи профільних груп у межах так званої Євразійської асоціації зоопарків (EARAZA). Втім,  За формулюваннями про науку та охорону природи насправді ховається чергова спроба легітимізувати російський контроль над окупованою територією Херсонщини.

Повідомлення окупаційних медіа

Чергова спроба легалізації окупації

Варто зазначити, що «Асканія-Нова» є об’єктом природно-заповідного фонду України, який перебуває під тимчасовою окупацією. Будь-які «угоди», «меморандуми» чи «партнерства», укладені окупаційною адміністрацією, не мають жодної юридичної сили та є незаконними з точки зору українського і міжнародного права.

По-друге, Росія намагається вбудувати захоплений заповідник у власні квазіміжнародні структури, зокрема так звану Євразійську асоціацію зоопарків (EARAZA). Це типовий інструмент окупаційної політики: створити ілюзію «нормальної міжнародної наукової співпраці», приховуючи факт незаконного захоплення території.

По-третє, під прикриттям «наукового обміну» окупанти можуть отримати доступ до унікальних даних про біорізноманіття заповідника, вивозити тварин, птахів або біологічні матеріали, що власне вони і роблять, а також змінювати систему управління заповідником, знищуючи те, що напрацювала українська наукова школа в заповіднику. 

Росії конче потрібна «Асканія-Нова», щоб прокладати шляхи до міжнародних інституцій

Журналісти Район.Каховка запитали коментар стосовно того, що відбувається наразі в окупованому заповіднику з журавлями у Віктора Гавриленка — орнітолога за фахом, кандидата біологічних наук, колишнього директора біосферного заповідника «Асканія-Нова», а нині — завідувача лабораторії збереження різноманітия диких тварин.

Віктор Гавриленко / Укрінформ

«Я поінформований, що здійснюються такі заходи зі співпраці, — розповідає Віктор Гавриленко. — Біосферний заповідник «Асканія-Нова» — знакова установа міжнародного значення. Росіянам, щоб хоч якось позитивно виглядати на міжнародній арені і прокладати знову шляхи до подальшої співпраці з міжнародними інституціями, «Асканія-Нова» конче необхідна. Недаврма вони цілий рік не ставили там свою адміністрацію. Адже це об’єкт під прапором ЮНЕСКО. Там є певні зобов’язання країн, які є стороною міжнародної біологічної програми «Людина і біосфера».

Читайте також:

• Окупаційний директор заповідника «Асканія-Нова» отримав підозру за вивезення тварин
• «Зебра за мільйон»: журналісти під прикриттям перевірили, чи окупанти продають тварин із «Асканія-Нова»

Віктор Гавриленко ще у 2014 році звертався до Російського комітету програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера» (Man and the Biosphere Programme), і до керівництва ЮНЕСКО із зазначенням, що за всіх обставин «Асканія-Нова» має бути вільною від військ: «Цю позицію мені вдалося довести керівництву Міністерства оборони України — і в 2015 році наші війська були виведені із «Асканії-Нової» і базувалися її периметром. Це в певній мірі убезпечило територію від обстрілів в перший день повномасштабного вторгнення», — розповідає Віктор Гавриленго.

Росіяни заселили військових серед мешканців селища

Росіяни з вересня 2022 року роквартирували свої війська серед жителів Асканії-Нова, зробивши їх заручниками, розповідає Віктор Гавриленко. Але адміністрацію саме в заповіднику встановили тільки у березні 2023 року на чолі з уже згаданим  Мещеряковим.

Зараз вони будуть старатися довести, що займаються збереженням природи.

Заповідник іще на початку квітня 2022 року рішенням вченої ради установи вийшов зі всіх російських організацій: Робочої групи по Журавлях Євразії, Робочої групи по Гусеподібних Євразії, Євразійської асоціації зоопарків і акваріумів (ЄАРАЗА). Остання організація охоплювала частину Євроазійських зоопарків — і в цій організації заповідник «Асканія-Нова» відігравав суттєву роль, оскільки в «Асканії-Новій» знаходиться значне поголів’я ряду видів, занесених до міжнародних охоронних списків. В розведенні цих видів заповідник мав не лише національний, але й світовий пріоритет. Деякі з європейських зоопарків і досі є членами цієї організації, каже Віктор Гавриленко.

Росія веде свою політику у всіх можливих напрямках. Там глибоко продумана система впливу на демократичні інституції, які дуже довго між собою щось узгоджують.

Фейки і пропаганда як тиск в інфополі

Віктор Гавриленко нагадав про фейк росіян про американську біолабораторію нібито в Асканії-Новій. Загалом фейки росіян про «біологічну зброю», яку нібито виробляли в Україні, були циклічними. Не оминули вони і заповідник на Херсонщині. Так, російськийГенерал-лейтенант Кирилов стверджував, що Україна проводить експериментиз пташиним грипом на території біосферного заповідника «Асканія-Нова». Оцінювались умови, за яких хвороба набувала неконтрольованого поширення, могла заподіяти економічну шкоду, створити ризики продовольчій безпеці.Такі дані РФ начебто взяла з архівних документів, вилучених з ветеринарної лабораторії на Херсонщині. Вказують, що співробітники заповідника до 2022 року відбирали та передавали за кордон біологічний матеріал перелітних птахів. Також документи начебто підтверджують масову загибель птахів на території заповідника в 2021 році через пташиний грип…». Тоді, у 2021 році, цей фейк спростовував Віктор Шаповал, директор заповідника. Фіксувати випадки пташиного грипу дійсно могли, але ніхто не збирав і не проводив жодної роботи зі штамами згаданого вірусу. У 2021 році в межах міжнародного тристороннього договору між «Асканією-Новою», Інститутом експериментальної та клінічної ветеринарної медицини та університетом Ліннея здійснювалися дослідження екології диких птахів та їхніх патогенів. Зокрема, відбиралися проби крові, які зберігалися в холодильній камері. Жодних аналізів чи експериментів із цими зразками в «Асканії» не проводили.  З вивчення міграцій птахів, зокрема журавлів, заповідник активно співпрацював із країнами Балтії, тим же Московським зоопарком і Окським біосферним заповідником, розповідає Віктор Гавриленко: «Тому російські вчені, як ніхто інший , повинні розуміти свою відповідальність за ту нісенітницю, яка поширюється в російських медіа, а вони мовчки це ковтають або ж починають працювати чи вже працюють у тому напрямку, який їм вказує ФСБ. Вони будуть старатися відновити міжнародний імідж, адже втратили велику кількість міжнародних біологічних грантів, через які йшло фінансування саме російської біологічної науки, в тому числі — і з вивчення міграційних потоків птахів».

Що означає окупаційна «угода»

Віктор Гавриленко також поділився своїм баченням того, що може випливати з окупаційної «угоди», про яку власне пишуть російські та окупаційні медіа, між херсонським заповідником та московським зоопарком. Так, через регіон біосферного заповідника «Асканія-Нова» пролітає близько 30% журавлів сірих з популяцій, розміщених в країнах Балтії, Білорусі, Центральній і Північно-східній Росії. Це 57 — 60 тисяч на осінньому прольоті. Сам заповідник з початку 90-х років минулого століття був основним центром зосередження, і чисельність журавлів, що зупинялися в ньому на перепочинок і підготовку до старту через Чорне море, зростала: «Це було зумовлено забезпеченим заповідним режимом, зокрема на території заповідної ділянки Великий Чапельський під, та потужною кормовою базою в радіусі 40 кілометрів навколо нього, яка формувалася із пожнивних залишків зернових культур та посівів озимини».  Із підривом росіянами дамби Каховського водосховища ситуація в регіоні докорінно змінюється: весь регіон обсихає, виснажені ґрунти без зрошення не дадуть очікуваного врожаю, що підтвердила цьогорічна посуха. «Я все це аналізував на космічних знімках, де добре видно результати впливу росіян на водозабезпечення регіону та висихання Західного Сивашу, який мав цього літа висохлу соляну пустелю довжиною до 30 км і шириною до 10, — розповідає Віктор Гавриленко. — В результаті, більшість журавлів летять тепер транзитом через цю територію. Міграційні скупчення скоротилися як мінімум в чотири рази. То ж як можна вплинути на цей вид? Тільки тим, що відновити попередню систему природокористування, що абсолютно неможливо в цих умовах». Щось робиться з розвитком місцевого зрошення, яке виснажить підземні води, погіршить їх стан до такого рівня, що ту воду взагалі не можна буде використовувати ні для зрошення, ні для пиття, каже науковець. В Криму, через який пролягав міграційний маршрут, ситуація не краща, зауважує він. Тож варто очікувати певні зміни в міграційних потоках птахів, вивченням яких і можуть займатися росіяни. Що ж до розведення журавлів, то журавель сірий вже набрав достатньо високу чисельність на території Євразії і його штучне розведення не має сенсу, каже Віктор Гавриленко: «Мені відомо, що мелітопольські колаборанти планують розведення степового журавля саме в Асканії-Новій і буцімто вже отримали російський грант. Не знаю, як швидко це питання буде вирішуватися. Мелітопольці ніколи не займалися розведенням птахів на своїй базі, а в Асканії-Новій не залишилося фахівців, які переймалися цією справою. Нинішній бригадир орнітосекції у свій час не проявив себе як належний спеціаліст з розведення птахів. Тому ставки зоопарку вже спорожніли. Звичної картини зі зграями білої полярної та гірської гусок, канадської казарки та інших гусеподібних ви не побачите». Скільки б з Москви чи Окського біосферного заповідника не йшли циркуляри, як вести інкубації і вирощування пташенят, на місці повинні бути не просто навчені люди, а реально заінтересовані в кінцевому результаті фахівці, зауважує Віктор Гавриленко:

Постає також питання, для чого розводити зараз там степового журавля, коли по всьому Присивашшю з херсонської і кримської сторін йде опустелювання. Сільське господарство — в занепаді і журавлі степові отримали значний простір для розмноження. Результати наших експедиційних  обстежень передвоєнних років показують, що цей вид мав достатнє поголів’я для стабільного відновлення у природних умовах. Тому зазначені росіянами програми можуть хібащо слідувати за процесами, які будуть проходити в природі в результаті змін, викликаних воєнними діями. 

Російська сторона активно використовує тему «захисту природи» як інструмент пропаганди, намагаючись показати себе «відповідальним господарем», водночас саме російська окупація призвела до деградації природоохоронних територій Херсонщини, мілітаризації заповідних зон та загроз для унікальних екосистем.

Таким чином, наразі йдеться не про реальний порятунок журавлів росіянами, а про черговий крок із привласнення української природної спадщини та її використання у пропагандистських і окупаційних цілях.

Читайте також:

Фото Нової Каховки до окупації стало кращим фото Херсонщини у проєкті «Вікі любить пам’ятки»

Джерело

Друк / PDF