Собор пресвятої Богородиці Євр 2,11-18; Мт 2,13-23 (о. д-р Турконяк Р.) Храм Собору пресвятої Богородиці, Брюховичі, оо. Василіани 08.01.2025.

Автор листа до євреїв, в прочитаному сьогодні уривку, наголошує на освячення, що відноситься до завдання кожної душі. Усі повинні планувати своє життя так, щоб увесь час прямувати до свого освячення. Добре знаємо, що освячення залежить, насамперед, від Господа, він освячує, а людина пропонує Богові себе й свій спосіб гідного життя. Ніхто сам себе не може освятити, хоч в історії траплялися такі особи, наприклад, стоїки, які уважали, що їхній строгий спосіб життя освячує їх, але це – лиш заспокійлива помилка! Ісус Христос, наш великий Архиєрей, який народився і віддав своє життя як жертву за нас, він – Святитель кожної особи, він освячує увесь світ! Господь себе умалив, понизив, прийнявши тіло в таємничий спосіб, відкупив людство від засилля гріху, приборкав демона Той, хто здавалося був переможений, бо Христос воскрес і перекреслив усі диявольські плани.

Довіряймо Ісусові своє життя, станьмо щирим знаряддям у його руках, а він ніколи не забуває нікого, щоб винагородити за праведне спокутуюче життя. Відкиньмо страх людський, одягнімося в страх Господній, бо автор псалмів переконаний: «Господний страх чистий, він перебуває на віки віків. Господні присуди правдиві, оправдані в собі» (Пс 18,10). Визнаймо глибоко Сина Божого у своєму серці, віддаймося цілковито в його руки, бо він переміг всякий страх, страх людини, він показав любов, правду, дорогу до вічної радості, до спасіння душі! Великий завдаток спокою вселяє у нас своїми словами святий пророк Ісая: «А ось від вашого страху вони злякаються. Ті, яких ви боялися, боятимуться вас. Бо будуть послані гінці, що просять миру, що гірко плачуть просячи мир» (Іс 33,7). Мир завжди в руках Божих, не в руках людських; людям трудно домовитися про нормальні відношення, а Господові усе можливо і в останню хвилину Богові легко врятувати людину чи всю країну від великої небезпеки! Пророк Ісая вказує: «… Бо на Тебе, Господи, поклали надію аж до віка, великий вічний Боже» (Іс 26,3-4).

Небесний Батько, який огортає кожну людину неймовірною любов’ю, міг прислати ангела чи покликати до життя якусь надлюдину, щоб спокутувала за гріхи людства, особливо, за гріх перших людей. Але Батько Небесний через велику любов до людей, до тебе і до мене, прислав свого Сина на землю, щоб покута була рівна тому, кого образили, Небесного Батька. Будьмо завжди вдячні Пресвятій Трійці за велику любов й турботу про свій народ!

Святий євангелист Матій описав подію, яка відбулася зі святою Родиною після того, як Ісусові поклонилися три царі. Перш ніж поклонитися Ісусові, мудреці зустріли Ірода, як начальника місця й сповістили, що вони шукають народженого царя, бо бачили його зірку і спішать до нього!? Ірод ретельно випитувався мудреців про час, коли з’явилася зоря, правда, коли почув вістку про народження нового царя, то з Іродом злякався увесь Єрусалим від цього повідомлення. Цар Ірод забезпечував себе, щоб жодного царя не допустити, тому викликав архиєреїв та книжників, щоб довідатися, де б мав народитися без його відома цар у його краю? І, коли Ірод відпускав мудреців, підступно просив їх, щоб, коли повертатимуться повідомили його про новонародженого царя, бо він має бажання поклонитися йому. Але до цього втрутився Господь, вві сні мудреці отримали вістку не повертатися до Ірода й вони простували додому іншою дорогою (пор. Мт 2,12). Ірод не дочекався мудреців, оцінив їхнє повернення іншим шляхом, як насмішку над ним, тому надіслав своїх підданих, щоб в околиці Вифлиєму та самому місті вбили усіх хлопчиків віком від двох років й нижче. Коли Ірод зарядив кроваву розправу над невинними дітьми, до Йосифа прибув уві сні ангел й велів вставати, брати дитя та Марію, й втікати у Єгипет, щоб уникнути розправи царя. Воля Бога та воля Ірода були різними, контрастними. В такий спосіб, повідомленням у сні опікуна Йосифа, щоб втікали у Єгипет, Небесний Батько рятував свого сина. Йосиф уже мав досвід вістки у сні, тому негайно виконував волю Небесного Батька, бо Господь не бажав спеціальним способом оберігати свого сина від задумів Ірода. Євангелист згадав про Рахиль, дружину патріарха Якова, що похована в дорозі Ефрати (Вифлеем). Єремія написав про плач Рахилі (пор. Єр 31,15) за дітьми, що були забрані у вавилонську неволю, а тут, Ісус втікає в Єгипет – Рахиль мала б причину плакати за дітьми, яких повбивав Ірод.

Цар Ірод – не вічний, помер, ангел Господній знову з’явився у сні Йосифові в Єгипті й велів повертатися в ізраїльську землю. Свята Родина поселилася в Галилеї в місті Назарет, щоб було безпечніше, бо в Юдеї панував Архелай, син Ірода. Не проста історія пов’язана з народженням Божого Сина і Марією, матір’ю Ісуса, якій було не більше 16-ти років, можливо 14, яка гідно виконувала волю Бога. Марія не нарікала, не мала жодних претензій до Небесного Батька, не просила вирішення питання, як було в Кані Галилейській, коли забракло вина на весіллю. Вона з вдячністю до Бога прийняла усі труднощі, що були пов’язані з народженням Божого дитяти і докладно виконувала волю Небесного Батька разом з опікуном, святим Йосифом, цілковито, слухаючи його.

Візьмімо глибоко до серця життя святого Йосифа та пресвятої Богородиці, щоб наслідувати їх приклад виконання волі Бога в різних умовах, які Господь нам запропонує.

Пресвята Богородице і святий Йосифе, виблагайте у Сина Божого дару завершення війни в Україні!

Джерело