28 грудня, владика Василій Івасюк, правлячий Архиєрей Коломийської єпархії УГКЦ, відслужив останню у 2025 році Архиєрейську Божественну Літургію в храмі Благовіщення Пресвятої Богородиці.

На Архиєрейській Божественній Літургії владиці співслужили: о. д-р Андрій Танасійчук, парох храму, а також диякон Максим Федюк.

Після прочитання Святого Євангелія владика Василій виголосив проповідь, у якій, зазначив:

«Неділя після Різдва Христового описує перше переслідування земними людьми Новонародженої Божої Дитини. Першими віддали шану маленькому Ісусові та поклонилися Йому пастирі, а пізніше прийшли мудреці зі Сходу. Тоді ж цар Ірод збирає військо і йде вбивати недавно народженого Сина Божого.

Син Божий — Цар, і Він може забрати владу в Ірода, а віддавати її ніхто не хоче. У наш час також нерідко трапляються люди при владі, які переслідують і не допускають до управління справами більш мудрих та перспективних осіб. Вони думають, що їхня меркантильна думка є найкращою.

Тому Ірод вважає народження у Вифлеємі Месії небезпекою для себе і свого царства та вирішує вчинити злочин — убити маленьких дітей. Як співається у коляді: “Дітей вже немає, і Рахиль плаче, бо їх убито”. За право царювати могутнім світу цього доводиться платити життям беззахисних верств населення.

Світ часто вороже зустрічає народження дітей. Подивімося, скільки абортів чиниться у нас. Цей гріх кличе про помсту до неба і його сміливо можна назвати геноцидом та переслідуванням Ісуса у Вифлеємі. Батьки, які народили дитину, спершу радіють її появі, але не раз зіштовхуються з жорстокістю з боку інших людей.

До багатодітних сімей часто ставляться негативно, ставлять багато запитань і таким чином наслідують поведінку Ірода. Сьогодні маємо дуже мало багатодітних родин і чуємо плач Рахилі над дітьми, втраченими через аборти. Син Божий народжується у людському тілі і водночас бере на Себе всі наслідки людських гріхів — терпіння, вигнання, переслідування, аборти і смерть.

Ізраїльський народ довго готувався до Різдва Ісуса. Народження довгоочікуваного Месії було передбачене для всіх народів світу, в тому числі й для українського народу. Всі народи стали вибраними, і для них приготовлене Царство Боже. Однак сатана через сучасних “іродів” намагається перешкодити спасінню людей. Вони переслідують Христа, але Він дає кожному народові надію, яка не засоромить. Україна має пережити цю несправедливу війну. Наші родини — і фізично, і духовно — поранені та несуть на собі тягар війни».

Наприкінці проповіді владика наголосив:

«Сьогодні ми віримо у Збройні сили України, а після війни хочеться сказати: віримо в українську сім’ю. Благословенна українська родина у вірному й нерозривному союзі чоловіка та жінки буде народжувати громадян для нової України. Хочеться, щоб християнська родина в Україні стала “назореєм” — благословенною. Відбудова України розпочинається зі святості родини та відновлення поваги до неї. Це є справжній Божий план. Завдання Церкви — підтримати й зцілити рани української родини».

На завершення Літургії владика привітав отця пароха та всіх парафіян з прийдешнім Новим 2026 роком і побажав многая літа.

У свою чергу отець парох подякував владиці за те, що він відгукнувся на запрошення і прибув до старовинного храму, щоб уділити своє архиєрейське благословення на завершення року. Також він привітав владику з іменинами, які той святкуватиме у четвер, та побажав многая літа.

Після цього було зачитано грамоти для парафіян. Опісля діти парафії прославляли новонародженого Христа колядками та різдвяним вертепом.

Стаття: піддиякон Микола Косюк
Світлини: піддиякон Микола Брунь

Джерело