В ефірі підсумкової програми року «Відкрита Церква» на «Живому телебаченні» Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав разом із директором Київського безпекового форуму, дипломатом Данилом Лубківським обговорили питання тривалого і справедливого миру, червоних ліній для України у перемовинах і надії, з якою українці входять у новий рік.

Говорячи про прагнення українців до миру, Глава УГКЦ наголосив, що важко знайти у світі народ, який би так хотів його досягти, так за нього молився і його будував, як це роблять українці. Водночас, за його словами, сьогодні поняття миру зазнає небезпечного спотворення.

«Ми розуміємо, наскільки слово „мир“ сьогодні не тільки стає багатозначним, але й втрачає свій сенс. Я пригадую, як ми в Австралії говорили про сталінський „мир“: є людина — є проблема, нема людини — нема проблеми. Мир означає вбивство того, з ким треба було би миритися. Це абсолютно інша категорія. Я би сказав, звиродніння самої ідеї миру».

Блаженніший Святослав зазначив, що часто сьогодні можна почути, ніби мир має ґрунтуватися на певних принципах — правді, свободі, міжнародному праві. Однак Він запропонував подивитися на це питання дещо інакше — з позиції душпастиря:

«Я є душпастир. Я маю обов’язок дбати про тих людей, яких Господь Бог мені повірив. Я дивлюся в очі дітей із Запоріжжя і розумію, що мир означає їхнє майбутнє. Якщо в будь-яких угодах, перемовинах наша молодь, діти не зможуть мати повноцінне майбутнє у себе вдома, то це не буде миром. Це буде або умиротворення агресора, або капітуляція. Ми не маємо права допустити цих сценаріїв в ім’я добра життя тих людей і дітей, яких Господь Бог повірив нашій опіці».

За словами Блаженнішого Святослава, саме тому українці говорять про мир як про простір життя — поняття, яке в умовах війни набуває конкретного змісту.

«Ми говоримо про мир як про простір життя. Це, можливо, філософський концепт, але в наших реаліях він є дуже конкретний. Ми бачимо, що росія хотіла принести „мир“ на Донбас, але знищила його політикою тотальної війни, випаленої землі, депортації населення і руїни тих міст і сіл, куди вони дотягнулися. Коли сьогодні нам говорять, щоб Україна віддала свої території, виникає питання: для чого? Для того, щоб на ті території принесли ту саму смерть, яку вже принесли? Ми хочемо життя. Тому для українців мир — це простір життя».

Глава УГКЦ також наголосив, що мирні угоди повинні мати реальний вплив на життя людей:

«Якщо угоди не дадуть нам можливості творити простір життя, розвитку, процвітання і майбутнього для наших дітей на своїй рідній землі, то це буде чергова підписана декларація, яка ніколи не матиме жодного втілення в дійсності. Ми всім кажемо: Україна — це не територія, це живі люди. Тому не говоріть про території — говоріть про людей і їхні права. Чомусь сьогодні про права людини ніхто не хоче говорити, натомість говорять про інтереси великих геополітичних гравців. Думаю, це велика помилка і слабкість сучасних дипломатичних перемовин».

Говорячи про мир як простір життя, Данило Лубківський зазначив, що це бачення сягає столітньої давнини й передових інтелектуальних пошуків українських мислителів, сформованих у середовищі Святої Софії, Києво-Печерської лаври та Видубицького монастиря ще з прадавніх часів. Він також пригадав про концепт Києва як Сіону, другого Єрусалима — простору життя і воскресіння, який протистоїть імперській ідеї смерті.

«Натомість наш ворог обрав тезу Третього Риму як тезу поневолення і смерті. І саме ця імперіалістична ідея сьогодні воює з Україною», — підкреслив Данило Лубківський.

За його словами, український досвід боротьби за мир має глобальне значення.

«Тому так повелося, така склалася історична доля, що сьогодні на плечах українського народу тримається уявлення про мир як про життя у конфлікті з імперіалізмом. І це стосується не лише України, а й всього світу. Тому вирішення цього конфлікту не може бути ціною життя нашого народу чи інших народів, на догоду тим, хто вважає, що право сильного може керувати світом».

«Наша червона лінія — це захист суверенітету і життя українського народу, — додав Данило Лубківський. — Український мир — це відповідальність усіх інших держав, які мали би сказати: „Ця держава з нами. Не руш її“. Таким мало би бути завершення війни».

«Християнська віра каже, що наша надія — це надія на життя і Воскресіння, — наголосив Блаженніший Святослав. — Ми точно знаємо, що в дорозі до справедливого миру йдемо за Христом. Ми не знаємо, яким буде наступний рік, але переконані, що в ньому буде присутній Христос. Ми, як християни, розуміємо, що майбутнє належить тільки Богові. Не президентам,і не олігархам. Це все тимчасове. З такою перспективою вступаємо у Новий 2026 рік. Нехай усе Боже в ньому розквітає і перемагає в кожному з нас».

Департамент інформації УГКЦ

Джерело