4 січня владика Ярослав, єпископ Самбірсько-Дрогобицький, відслужив Божественну Літургію у Катедральному соборі Пресвятої Трійці в м. Дрогобич і уділив дияконські свячення випускникам Дрогобицької духовної семінарії Петру Кушніру та Роману Федису.

Під час проповіді (див. повний текст проповіді) владика Ярослав зазначив, що шлях до справжнього переживання Різдва Христового відкривається через відповідь на запитання, як Христос може народитися в серці людини сьогодні. «В період Різдвяних свят ми, зокрема, роздумували про те, що Різдво Христове не повинно залишитися однією з визначних подій давноминулої епохи, а має бути пережите нами: Христос має народитися в нашому серці, щоб Його являти і свідчити кожного дня. Але як можна це звершувати? Відповідь на це запитання дає нам Йоан Хреститель у сьогоднішньому Євангелії (Мк. 1, 1-8)», – наголосив владика Ярослав.

Розвиваючи цю думку, єпископ звернув увагу на заклик Йоана Хрестителя йти в пустиню як необхідну умову приготування «дороги для Господа». «В неділю перед святом Богоявлення Предтеча кличе нас на пустиню. Під пустинею ми можемо розуміти не тільки місце, але також стан нашої душі, нашого життя. Пустиня часто є символом сучасного світу. Пустиня означає брак життя, незаспокоєну спрагу, а також брак сенсу, коли людина не знає, для чого вона живе і куди йде. Саме в таких крайніх обставинах нашого життя Господь прагне зустрітися з нами і ми повинні приготувати дорогу для Господа», – зазначив архиєрей.

Пояснюючи євангельський образ Предтечі, владика Ярослав наголосив на його покликанні бути голосом, який скеровує людину до Христа – вічного Слова Отця. «“Голос вопіющого в пустині: Готуйте Господеві дорогу, вирівняйте стежки Його” (Мк 1, 3). Цей заклик Йоана Хрестителя є поєднаний з радісною вісткою Бога, який приходить щоб спасти людину… Йоан це голос, який проминає, а Христос є Слово вічне, яке було на початку. Якщо в голосу забрати слово, то що залишиться? Де немає зрозумілого значення, то те, що залишається, є некорисним звучанням», – наголосив проповідник.

Далі архиєрей звернув увагу на внутрішню поставу Йоана Хрестителя, яка відкриває значення смирення і покаяння у приготуванні до зустрічі з Господом. «Проповідуючи над Йорданом, Йоан вказує на особливу свою поставу: «Я не є гідний розв’язати ремінець на сандалях Того, який йде за мною» (Йо.1,27). Це вказує на те, що Йоан говорить про себе і ким відчуває себе по відношенню до Господа, прихід якого сповіщає. Відомо, що ремінець на сандалях розв’язували слуги пана. Йоан же ж каже, що навіть не гідний бути слугою Христа. Господь приходить до тих, які глибоко відчувають свою негідність і виявляють її через смирення, покаяння і навернення», – пояснив єпископ.

У цьому контексті владика Ярослав підкреслив, що заклик до навернення не обмежується євангельськими часами, але залишається актуальним для життя сучасної людини. «Навернення, якого бажає від нас Йоана Хреститель і до якого закликає своїх сучасників над водами Йордану, є початком зустрічі з Сином Божим. Рівно ж заклик до навернення є скерований і до нас, охоплює наше життя – особисте, родинне і суспільне. Тому в такому дусі потрібно приготувати дорогу і вирівнювати стежки. Це завдання є сьогодні дуже важливим на різних рівнях нашого життя», – зауважив проповідник.

Говорячи про плоди такого духовного шляху, єпископ наголосив, що справжнє духовне життя зростає через молитву, участь у Святих Тайнах і довіру до Божого провидіння. «Міцна віра і непохитна надія на Бога пробуджують в душі людини любов до Нього, яка ще більше зміцнює нас духовно, чинить сміливими і відважними у боротьбі зі спокусами, гріхами і різними життєвими труднощами у слідуванні за Господом», – зазначив він.

На завершення владика Ярослав наголосив, що заклик Йоана Предтечі приготувати дорогу Господеві звернений до всіх нас, особливо в умовах теперішніх випробувань для українського народу. «Син Божий йде на зустріч усім нашим викликам які переживаємо в часі оборонної війни проти ворога московії. Вчімося перемагати, будьмо народом витривалим у боротьбі та вірним Богові, бо знаємо, що перемогу над окупантом нам наблизить Господь, коли наша до Нього довіри не малітиме», – закликав єпископ, побажавши, щоб Господь наповнив серця миром і дарував справедливий мир Україні.

Пресслужба Самбірсько-Дрогобицької єпархії

Джерело