Уявіть, що пробіли раптом почали розділяти не лише слова в реченні, а й усі літери. Наскільки тоді сповільнилося б читання навіть цього допису?

Відповідь очевидна: для кожного й кожної з нас це щонайменше незручно. Адже є правила, звичні форми й загальні стандарти. І це логічно, бо мова має бути комфортною для користувачів.

У Всесвітній день абетки Брайля нагадуємо, що й письмо для незрячих має свої правила. Шестикрапковий шрифт передає літери, цифри та символи, даючи змогу взаємодіяти зі світом.

Трирічний Луї Брайль утратив зір після травми в батьковій майстерні. Та все одно навчився читати: для нього об’ємні й великі літери наклеювали на цупкий папір. У 15 років він удосконалив дотиковий метод письма та створив шрифт – три крапки у висоту й дві в ширину.

Шрифтом Брайля користується весь світ уже понад 200 років. У день народження винахідника нагадуємо про важливість доступності для незрячих людей.

Треба не формально повісити вивіску біля закладу, а зробити її комфортною для читання: крапки мають бути заокруглені, а не пласкі чи гострі, а відстані між символами й рядками – точні до міліметра.

Різниця є навіть між друкованим меню, табличкою в транспорті чи зовні будівлі: на папері відстань між крапками може бути більша.

Доступність починається з поваги до чужого досвіду. Дотримуючись правил шрифту Брайля в публічному просторі, ми не проявляємо умовну «увагу», а визнаємо право кожної людини самостійно читати світ. Саме так формується суспільство без бар’єрів.

Довідково: Проєкт «Безбар’єрність» в Україні — це комплексна ініціатива Першої леді Олени Зеленської та Уряду, спрямована на створення рівних можливостей для всіх громадян шляхом усунення бар’єрів у фізичному, цифровому, освітньому, економічному, інформаційному та суспільному просторі, реалізована через Національну стратегію до 2030 року та низку флагманських проєктів, таких як «Дія.Безбар’єрність» та «Рух без бар’єрів», що включають створення доступної інфраструктури, послуг та комунікацій. 

   

Джерело