Через погіршення погодних умов у Києві значно зростає навантаження на службу екстреної медичної допомоги. У Департаменті охорони здоров’я КМДА підкреслюють, що при перших ознаках погіршення самопочуття не варто зволікати, а необхідно одразу звертатися до лікарів. Водночас закликають відповідально ставитися до викликів «швидкої», а, за можливості, віддавати перевагу дистанційному зв’язку з медиками. 

Служба екстреної медичної допомоги «103» створена для порятунку життя у критичних ситуаціях. Вона не виїжджає, якщо стан пацієнта не несе безпосередньої загрози життю. У таких випадках диспетчер має право надати консультацію телефоном або скерувати пацієнта до сімейного лікаря, з яким підписано декларацію.

У столиці також працює сервіс «Поради лікаря по телефону» в режимі 24/7. Звернутися можна за телефонами: 1583 (зі стаціонарних), (044) 235-01-01 (з мобільних).

У Департаменті нагадують, що бригада екстреної медичної допомоги виїжджає на виклик за наявності таких симптомів і скарг:

• втрата свідомості або її порушення;
• судоми;
• раптові проблеми з диханням, його відсутність або неефективність;
• раптовий біль у грудній клітці;
• ознаки інсульту – раптовий головний біль, що супроводжується запамороченням та/або нудотою, порушення мовлення, слабкість у кінцівках, раптове порушення зору;
• діабетичні ускладнення  (гіпо- та гіперглікемічна кома);
• гострий біль у животі чи поперековому відділі;
• кровотечі – значна зовнішня кровотеча, блювання кров’ю, кровохаркання;
• ознаки внутрішньої кровотечі – різке падіння тиску, прискорений пульс, різка слабкість, блідість шкіри;
• порушення перебігу вагітності – передчасні пологи, кровотеча тощо;
• переохолодження, що загрожують життю;
• гострі психічні розлади тощо.

Бригада екстреної медичної допомоги не виїжджає на виклик у разі:

• підвищення температури тіла до 38–39 °C, якщо гарячка не супроводжується судомами, втратою свідомості або критичними порушеннями дихання. У такому випадку рекомендовано прийом жарознижувальних препаратів і консультація сімейного лікаря або педіатра;
• хронічного больового синдрому при загостренні захворювань;
• підвищення артеріального тиску, якщо воно не супроводжується симптомами інсульту або інфаркту;
• симптомів ГРВІ – нежитю, кашлю, болю в горлі без ознак тяжкого перебігу захворювання;
• виконання планових медичних призначень, зокрема ін’єкцій, крапельниць, перев’язок, які були призначені іншим лікарем;
• адміністративних питань, зокрема виписки рецептів, довідок чи листків непрацездатності;
• стоматологічних та офтальмологічних скарг тощо.

Медики наголошують, що відповідальне ставлення до викликів екстренки береже ресурс бригад для порятунку пацієнтів у критичних станах.