Пам’яті військовослужбовця Михайла Бугая (позивний «Пілот»)

Михайло Бугай народився 16 листопада 1994 року в Тернополі, де пройшло його дитинство і юність. Відгуки оточуючих характеризують його як щирого, відкритого та життєрадісного хлопця. Він навчався в загальноосвітній школі № 28, потім здобував освіту в кооперативному торговельно-економічному коледжі та Тернопільському комерційному інституті, де отримав диплом бакалавра з економіки підприємства.

До повномасштабного вторгнення Михайло працював у сфері обслуговування, що дозволило йому добре знати рідне місто. Друзі згадують його як людину, яка завжди знаходила правильний шлях не тільки на дорозі, а й у житті, залишаючись позитивним і надійним.

У лютому 2023 року Михайло був мобілізований до ЗСУ. Після навчання отримав фах водія та позивний «Пілот».

Як десантник 82-ї бригади, один з перших перетнув кордон під час Курської операції у серпні 2024 року. Далі були складні бої на Донецькому напрямку, де він, як водій взводу РЕБ відділення безпілотників, виконував завдання з постачання та евакуації, рятуючи життя побратимів.

27 серпня 2025 року поблизу Торецького, Краматорського району Донеччини автомобіль, в якому знаходився Михайло з побратимами, був вражений ворожим FPV-дроном. Воїн отримав тяжкі поранення. Лікарі боролися за його життя, але 18 вересня Михайло помер у лікарні в Дніпрі.

«Він був найдобрішою і найсвітлішою людиною, яку я знала. Завжди на позитиві, завжди говорив: «Ми все зможемо». Він казав, що не герой, просто робить свою роботу. Але саме такі скромні люди – справжні Герої», – згадує дружина Юлія.

Михайла поховали 24 вересня 2025 року на військовому меморіальному кладовищав Пантеоні Героїв Тернополя на Микулинецькому кладовищі. Посмертно йому присвоєно звання «Почесний громадянин міста Тернополя» за рішенням міської ради.

Світла пам’ять і вічна слава Герою України

Матеріал підготовлено Укрінформом спільно з УІНП та АрміяInform