ВІЙСЬКОВИЙ, ЯКИЙ ОБРАВ МИСТЕЦТВО

8 січня минає 160 років з дня народження українського художника Степана Кобилянського.

Степан Кобилянський народився у містечку Гура-Гумора (нині Гура-Гуморулуй, Румунія) в родині Юліана та Марії Кобилянських. Він був п’ятою дитиною та братом відомої української письменниці Ольги Кобилянської. Родина Кобилянських належала до давнього дворянського роду герба Сас.

У родині розмовляли німецькою, румунської та українською. З дитинства Степан Кобилянський проявляв хист до малювання.
Однак у 12 років хлопчик вирішує пов’язати життя з військовою справою і вступає до престижної військової академії в місті Вінер-Нойштадт (біля Відня, Австрія). Згодом продовжив навчання у австрійському містечку Вайскірхен. У 1884 році випущений у військо в званні лейтенанта. Значний час служби провів на Буковині, де міг бути поруч з родиною. Певний час служив у Відні, а згодом був переведений у Словенію, де вийшов у відставку в 1915 році у званні полковника.

Однак, військова служба – не була головним покликання життя Степана Кобилянського. Маючи хист до малювання, він віддавав весь свій вільний час образотворчому мистецтву. Під час служби у Відні навчався у Віденській академії мистецтв та навіть викладав мистецтвознавство у Віденській військовій академії.

Художня творчість стала для Кобилянського проявом його української ідентичності. У його творчому доробку портрет Тараса Шевченка, а також портрети його сестри Ольги Кобилянської.
Особливе місце у творчому доробку Степана Кобилянського займає пейзажистика: «Зимовий краєвид», «Гірський краєвид», «Пізня весна», «Будинок Кобилянських в с. Димка», «Осінній пейзаж», «Старовинна галицька церква», «Пейзаж». Дотримуючись академічного стилю, Кобилянський надавав перевагу у своїх роботах стриманим кольорам та увазі до невеликих деталей на полотні.

Помер Степан Кобилянський у 1940 році. Його прах поховано у словенському місті Марібор. Частина творчої колекції художника зберігається в Чернівецькому літературно-мистецькому музеї Ольги Кобилянської.