Під час воєнних дій протидія злочинам у сфері мобілізації, вчинених посадовцями та службовими особами, залишається одним із пріоритетів роботи Державного бюро розслідування. ДБР системно реагує на спроби використати службове становище для заробітку на ухиленні від виконання військового обов’язку.

Працівники ДБР завершили досудове розслідування щодо працівників Мар’їнського районного суду Донецької області. За даними слідства, вони організували механізм, який дозволяв чоловікам призовного віку уникати мобілізації та незаконно виїжджати за межі України.

Обвинувальний акт скеровано до суду.

Незаконний «бізнес» у цьому суді працівники ДБР виявили у листопаді 2024 року і повідомили про підозри одному з учасників оборудки – помічнику судді.

Щодо нього суд вже виніс рішення. Під час розслідування слідчі з’ясували масштаб оборудки й повідомили ще чотири підозри.

Встановлено, що учасники діяли разом і заздалегідь поділили між собою ролі. Помічник судді підшуковував чоловіків, які хотіли уникнути мобілізації, та пропонував «вирішити питання» за гроші. Сума становила від 3 тисяч доларів США. Отримані кошти розподіляли між всіма учасниками схеми.

Фігуранти готували судові рішення на підставі вигаданих обставин. Такі рішення формально давали підстави для відстрочки від мобілізації та виїзду за кордон. У частині випадків позови до суду взагалі не подавали, а судовий збір не сплачували.

Заступниця керівника апарату суду без реальних заяв втручалася в автоматизовану систему документообігу. Вона вносила до системи дані про справи, яких фактично не існувало, і спрямовувала їх на розподіл. Також вона засвідчувала печаткою підроблені судові рішення, які ще не набрали законної сили.

Виконувач обов’язків голови суду ухвалював такі рішення, грубо порушуючи правила судочинства. Йшлося про фіктивні розлучення, позбавлення матерів батьківських прав та встановлення факту нібито самостійного виховання дитини батьком — без реального розгляду справ і без участі обов’язкових сторін.

Секретар судових засідань створювала вигляд законного судового процесу. Вона формувала фіктивні електронні заявки, не надсилала повістки службі у справах дітей та готувала паперові копії підроблених судових рішень.

Гроші від «клієнтів» отримував помічник судді. Надалі він розподіляв їх між учасниками схеми, перераховував на банківські рахунки колег і пов’язаних із ними осіб.

Слідство встановило, що з початку повномасштабної війни й до кінця 2024 року суддя ухвалив 128 таких рішень. На їх підставі 46 осіб незаконно перетнули кордон. 35 з них назад в Україну не повернулися. Серед «клієнтів» були й чоловіки, які працювали в цьому ж суді.

Фігурантам інкримінують:

надання засобів для незаконного переправлення осіб через державний кордон (ч. 3 ст. 332 КК України); незаконне втручання в роботу автоматизованої системи документообігу суду (ч. 2 ст. 376-1 КК України); підробку судових рішень, вчинену за попередньою змовою (ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України); перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України шляхом зриву мобілізаційних заходів (ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України).

Максимальна санкція інкримінованих статей передбачає до 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Процесуальне керівництво здійснює Офіс Генерального прокурора.

Джерело