Пропагандисти представили авторську колонку видання Le Figaro як журналістське «викриття» і приписали йому твердження, яких у французькому тексті немає. Критичну оцінку європейської боргової політики спотворили та доповнили наративом про «корумповану українську верхівку» і «задум Макрона», що є інтерпретацією пропагандистів, а зовсім не позицією Le Figaro.

Проросійський Telegram-канал «Царьград ТВ» поширив публікацію з гучним заголовком: «Подарунок злодіям за рахунок європейців: французьке видання Le Figaro розкриває задум Макрона щодо України». У тексті стверджується, що Le Figaro нібито «розкриває задум Макрона», а європейський кредит Україні перетворюється на «подарунок для корумпованої української верхівки».

Однак така подача не відображає змісту французької публікації: пропагандисти підмінюють авторську оцінку сенсаційним «розслідуванням», додаючи звинувачення в корупції, яких у вихідному тексті немає.

Скриншот – t.me/tsargradtv/

Перш за все, публікація публікація Le Figaro під назвою «Dans une France lourdement endettée, l’emprunt européen est une dangereuse fuite en avant», на яку посилається Telegram-канал, – це не розслідування і не новина, а авторська колонка (FigaroVox/Tribu). У самій колонці прямо вказано формат TRIBUNE і перераховані автори – Жюльєн Обер, Жан-Мішель Нало та Жан-Ерік Шьоттль. Їхній текст справді написаний у критичному ключі: автори сперечаються з ідеєю розширення «європейського боргу» і розглядають кредит Україні як частину цієї фінансової логіки. Але це саме суб’єктивна позиція авторів, а не «викриття» і, тим більше, не підтвердження тези про те, що допомога Україні – «подарунок злодіям».

Йдеться про рішення лідерів ЄС забезпечити Україні фінансову підтримку на 2026-2027 роки у вигляді кредиту на 90 млрд євро, який буде надано за рахунок запозичень ЄС на ринках капіталу, забезпечених «бюджетним запасом» ЄС (EU budget headroom). Європейська рада наголосила, що мета – закрити потреби України у фінансуванні з другого кварталу 2026 року, включаючи військові потреби.

Єврокомісія описує цей механізм як кредит, призначений для покриття фінансових потреб України у 2026-2027 роках, що фінансується через запозичення ЄС на ринках капіталу. Низка джерел, включаючи Euronews і Le Monde, повідомляла, що для України цей кредит буде без відсотків, тоді як витрати на запозичення несуть держави ЄС через бюджетну конструкцію.

Саме навколо цієї схеми в Європі ведуться політичні дискусії – хто і як обслуговуватиме вартість запозичень та які юридичні інструменти допустимі. Зокрема, Європейська рада ухвалила рішення про кредит на тлі відсутності одностайності щодо негайного використання заморожених російських активів, через що було обрано варіант «класичного» спільного запозичення ЄС.

Автори Le Figaro (у форматі Tribune) вибудовують аргументацію навколо високого боргового навантаження Франції та ризиків розширення загальноєвропейських запозичень. Вони наголошують, що французький держборг становить 117,4% ВВП і що запозичення «у Брюсселі» все одно будуть сплачені платниками податків, насамперед французькими. У цій логіці вони критично інтерпретують і кредит 90 млрд євро Україні, заявляючи, що надії на майбутні російські репарації видаються  нереалістичними, і використовують формулювання, що це don avec l’apparence du prêt – дарунок під виглядом кредиту.

Це важливо підкреслити окремо: навіть це формулювання – оцінка авторів, а не юридичний висновок і не офіційна позиція ЄС. Колонка – частина внутрішньої французької дискусії про бюджет, борг та повноваження інститутів ЄС, а не «досьє» на Україну і не «викриття Макрона».

Водночас пропагандистські Telegram-канали підмінюють жанр і статус джерела. Фраза «Le Figaro розкриває задум Макрона» створює враження журналістського розслідування та факту «розкриття схеми». Насправді йдеться лише про авторську колонку думок, в якій автори сперечаються з фінансовою політикою ЄС, а не про журналістське розслідування.

Також у пропагандистській публікації рішення ЄС, ухвалене на рівні Європейської ради та інститутів ЄС, приписується особисто Макрону як «задум». Однак у самій колонці предмет критики – механіка «європейського боргу», бюджетні правила та повноваження інститутів ЄС, а не план Макрона. Така підміна переводить дискусію в галузі європейської фінансової політики в конспірологічну рамку «один лідер провернув схему».

Крім того, висновок пропагандистів про те, що «гроші… перетворюються на подарунок для корумпованої української верхівки» не випливає з тексту в Le Figaro і не є цитатою з цього тексту. У колонці немає тверджень про корупцію в Україні, немає слів про «злодіїв» і немає тези, що гроші будуть вкрадені. Це типова техніка: взяти критичну за тоном західну публікацію (особливо opinion-колонку), а потім «добудувати» її звичним кремлівським наративом про «корумповану Україну», створюючи ілюзію, що західні ЗМІ «підтверджують» такі звинувачення.

Більше того, хоча, на думку авторів Le Figaro, в репарації «ніхто всерйоз не вірить», у їх публікації ніде не сказано про те, що кредит на 90 млрд євро – це «подарунок українським злодіям».

Такі публікації працюють одразу в двох напрямках. У європейської аудиторії вони посилюють роздратування на темі видатків і боргів, підмінюючи складну фінансово-юридичну суперечку простим емоційним висновком «вкрадуть» і «вам це оплачувати». Для української аудиторії вони спрямовані на підрив довіри до партнерів та деморалізацію: складається враження, ніби «навіть у Франції визнали», що допомога Україні – фікція і «подарунок елітам». На практиці ж рішення ЄС про кредит на 90 млрд євро – це публічно закріплений механізм фінансової підтримки на 2026-2027 роки, що ґрунтується на запозиченнях ЄС та бюджетних гарантіях, а не «секретна схема», і тим більше не підтвердження звинувачень у корупції, які пропагандистські ресурси додають від себе.

Раніше StopFake спростовував схожу дезінформацію про те, що у Франції нібито «зникли» 46 млрд заморожених російських активів.

Джерело