«Живемо у складний час: прилетіло — ремонтуємо, відремонтували — знов прилетіло». Так про свої робочі будні розповідає провідний інженер з релейного захисту і електроавтоматики одного з регіональних центрів обслуговування мережі пан Анатолій.

В «Укренерго» наш колега працює вже майже чверть століття. Енергетикою зацікавився ще змалку. Хоча, зізнається, після того, як у дитинстві випадково вразило струмом — підходити до розетки певний час боявся.

Втім, зовсім інші емоції довелось пережити вже у зрілому віці. Перший ворожий «приліт» по підстанції, на якій працював, стався у 2022-му. Тоді, каже пан Анатолій, одночасно відчув страх, біль і розгубленість від нерозуміння — що ж робити далі. Але саме той досвід загартував характер та навчив діяти максимально ефективно у будь-якій стресовій ситуації. Відтак, коли у 2024 році на підстанцію привезли новий автотрансформатор, енергетики зробили нереальне: замість регламентних 72 днів — запустили обладнання в роботу приблизно за два тижні.

«У такі моменти приходить розуміння, що нам — все під силу. Найдовша наша зміна тривала майже дві доби. Зараз також важко, але підтримує родина. А ще — усвідомлення важливості нашої роботи, без якої не працюватиме критична інфраструктура, не буде опалення», — ділиться секретами мотивації наш колега.

Професійність пана Анатолія цінують не лише колеги, а й керівництво держави. Наприкінці грудня, до Дня енергетика, наш колега був нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня. Сам він скромно каже, що це нагорода — для усієї його команди: «Дуже приємно, що нашу роботу так високо оцінили. Без колег я зробив би набагато менше. Добре, що є на кого покластися за будь-яких умов», — каже пан Анатолій.

А ми — дякуємо колезі за те, що завжди можемо покластись на його досвід і сумлінну працю. Саме такі люди і є основою незламності нашої енергосистеми. Яка не згасне, попри будь-які підступні плани ворога.