В той час, як наближався Ісус до Єрихону, один сліпий сидів край дороги і просив милостині.

Лк 18,35–43

У вивченні Святого Письма важливу роль відіграють певні біблійні обставини. Вони допомагають краще зрозуміти значення євангельських подій або наук Ісуса Христа. Оздоровлення єрихонського сліпця сталося під час подорожі Ісуса через Єрихон до Єрусалиму. Господь ішов туди, щоб здійснити спасіння: смертю на хресті й воскресінням визволити людей із неволі гріха.

У дослідженні значення духовного зору звернімо увагу на обставини оздоровлення єрихонського сліпця. Зокрема символічне значення Єрихону. Єрихон завоював Ісус Навин, входячи в обіцяну землю. Це місто було символом відсутності в ньому Господа. Єрихон розташований 400 метрів нижче рівня моря. Це символізує велике віддалення людини від Бога, яка не пізнала Його, не знає особисто або забула про Господа, не має з Ним міцного зв’язку віри, молитви, Святих Тайн і Божого Слова.

Єрусалим – це столиця вибраного народу. Місто та храм у його середині стали знаком Божого благословення, присутності Бога з вибраним народом. Єрусалим знаходиться 700 метрів вище рівня моря. Він символізує близькість людини до Бога, яка особисто пізнала Його, довіряє Йому, визнає основою життя та джерелом добра. Перебуває у міцній єдності з Ним через молитву, Святі Тайни, Боже Слово, виконання заповідей.

Подорож з Єрусалиму до Єрихону означає зійти з доброї дороги, віддалятися від Бога в сторону світу, від Божого благословення, до нещастя, від світла до темряви, духовної сліпоти, від життя до смерті.

Дорога з Єрихону до Єрусалиму означає зворотній шлях від зла до добра. Хто отримав ласку навернення, старається покинути грішну дорогу, віддалитися від світу, духовної сліпоти, гріховної темряви та прямувати в сторону Бога, від смерті до життя, йти доброю дорогою Божого благословення, світла правди й любові.

Кожен із нас може переживати в собі стан духовного Єрихону чи Єрусалиму. Іноді гріх сильно ослаблює або навіть розриває наш зв'язок із Богом, заглушує в душі віру, надію, довіру і любов, потребу Бога, зроджує в ній духовний занепад. Тоді ми стаємо подібними до Єрихону, можемо далеко відійти від Бога або навіть забути про Нього, низько духовно впасти. Історія єрихонського сліпця об’являє правду про те, що коли наше духовне життя охолоне, подібно до розташування Єрихону нижче рівня моря, навіть тоді Христос не забуває про нас. Він приходить до нас зі світлом надії у молитві, Євангелії, Святих Тайнах, щоб вивести нас із духовного Єрихону й вести за Собою до духовного Єрусалиму – місця покаяння й навернення, Божого благословення. 

Історія оздоровлення сліпого з Єрихону закликає нас стати в житті духовним Єрусалимом – знаком Божої правди й любові, живої присутності Христа у світі, духовного світла віри, Божого благословення. Для цього маємо наповнити себе світлом віри, навчитися бачити Ісуса в житті – подіях, обставинах, людях. Та бути готовими піти за Христом як найкращим приятелем дорогою заповідей, Божої правди та любові, вірності Богові, справжнього щастя, глибокого спокою і тривалої радості. Амінь.

о. Михайло Чижович, редемпторист

Джерело