Ісус прибув із Галилеї на Йордан до Івана, щоб христитися від нього.

Мт 3,13-17

Кожне свято в церковному році відкриває нам певну правду про Ісуса та Божу любов. У Різдві Христовому ми бачили таємницю Божої любові – Бога, Який близький до людини у всьому: народився в убогості, був переслідуваний, утікав від ворогів, переживав холод і голод, працював. Але Ісус хоче не тільки бути разом із нами, але й допомагати в усьому, наблизити нас до Бога, відновити зв'язок любові з Отцем через прощення гріхів. У Богоявленні зустрічаємо Христа вже дорослим. Приймаючи хрищення, Він стає ще ближчим до людини, солідарним із грішниками, бере на себе відповідальність за наші гріхи, щоби нас очистити з них і вчинити Божими дітьми.

Бог близький до людини, любить нас не тільки тоді, коли нам добре, а особливо тоді, коли зло шкодить нам, гріх ослаблює зв'язок любові з Ним. Ісус найбільше дбає про добро нашої душі.

Сьогодні святкуємо Богоявлення Господнє. Подія відбувається на ріці Йордан, де Іван Христитель проповідує і здійснює хрищення людей на покаяння, прощення їхніх гріхів. Основне питання подій на Йордані – це покаяння, звільнення від гріхів, аби увійти в Царство Боже. Христос приходить на Йордан не випадково, бо саме Він, як Бог, очищає людей із гріхів і дарує життя вічне.

Коли читаємо про хрещення Ісуса на Йордані, то воно подає нам важливі теми духовного життя: гріх, покаяння, навернення, довіра, зв'язок людини з Богом і життя вічне.

На тему покаяння є багато наук, проповідей, висловів. Один із висловів звучить так: ,,Покаяння – це  не сором за минуле. Це сміливість почати життя знову. Бог не питає, як низько ти впав. Він питає: чи дозволиш мені підняти тебе”. Подібними до цього є слова Христа: ,,Здорові не потребують лікаря, лише хворі. … Бо я прийшов кликати не праведних, а грішних” (Мт 9,13). Читаючи Євангеліє, бачимо, як Ісус об’являє любов і милосердя Бога до народу, Свою солідарність із ним. Особливо надає поміч і підтримку грішникам: прощення гріхів, звільнення від бісів, оздоровлення. Близькість Христа до людей, особливо убогих, не означає, що Він не бачить чи применшує небезпеку їхніх гріхів. Божий Син прийшов на землю для спасіння всіх – праведних і грішних: ,,Бо Син Людський прийшов не погубити людські душі, а спасти” (Лк 9,56), ,,Бог бо так полюбив світ, що Сина Свого єдинородного дав, щоб кожен, хто вірує в Нього, не загинув, а жив життям вічним” (Йо 3,16).

Хрещення Ісуса називаємо Богоявленням. Спаситель як Бог не потребував хрещення – жодного очищення. Але воно має глибоке символічне значення. Господь, увійшовши у води Йордану, як символ людського життя, взяв на себе відповідальність за гріхи людей. Цим Ісус об’явив особливу Божу любов і милосердя, що Бог не тільки є разом із нами, а Він також переживає, бореться за наше життя: зміцнює праведних і підтримує, захищає слабших, грішників. Прийнявши хрищення в Йордані, Христос показав особливу близькість, єдність із людиною, коли гріх ослабив чи зруйнував її зв'язок із Богом.

Як найчастіше проявляється любов чи солідарність Бога з людиною? Ісус розуміє, що ми недосконалі, можемо помилятися, тому ставиться з любов’ю до грішників. Не карає їх за гріхи, не відкидає від Себе, але навпаки, проявляє милосердя, спішить їм на поміч, вливає в серце надію, заохочує до покаяння й навернення. Христос, як добрий пастир, шукає тих, що заблукали в житті через гріхи. Він приймає усіх, хто навертається, дарує прощення гріхів, тим, хто щиро кається. Ісус є також лікарем хворих. Своєю любов’ю і милосердям Він оздоровляє нас від тілесних хвороб, душу від гріхів, відновлює гідність Божих дітей, чинить Своїми приятелями: братами й сестрами.

Свято Богоявлення відкриває нам близькість, солідарність Ісуса з людьми й закликає до довіри Божій любові й милосердю словами: ,,Це Син мій любий, якого я вподобав”. Віруючи, що Бог є любов’ю, впевнено, з довірою звертаймося до Нього в усіх потребах, а Він нам допоможе й захистить. Амінь.

о. Михайло Чижович, редемпторист

Джерело