18 січня владика Ярослав, єпископ Самбірсько-Дрогобицький, відслужив Божественну Літургію у Катедральному соборі Пресвятої Трійці в м. Дрогобич і уділив дияконські свячення випускникам Дрогобицької духовної семінарії Тарасу Каблашу, Богдану Огоновському, Івану Підлубному та Олегу Миську.

Під час проповіді (див. повний текст проповіді) владика Ярослав, роздумуючи над євангельською подією зцілення єрихонського сліпця (Лк. 18, 35-43), наголосив на свідомій і безсумнівній вірі цього чоловіка, яка стала ключем до його особистої зустрічі з Христом. «У вибраному народі віра про цю правду була розголошена так далеко, що єрихонський незрячого, почувши, що недалеко проходить Христос, без найменшого сумніву прохав Його словами: “Ісусе, Сину Давидів, змилуйся надо мною”», – пояснив архиєрей.

Далі проповідник звернув увагу на значення Єрихону як місця переходу і боротьби людини, порівнюючи його з людським серцем. «Єрихон є неприступною фортецею, в яку ніхто не може увійти або вийти. Бог вчинить так, що вона впаде під звуки труб і крик народу (пор. І.Н. 6). Таким чином Єрихон нагадує серце людини – неприступну фортецю, що не може пізнати Господа. Тепер Ісус “наближається” до Єрихону, після зцілення сліпого він “увійде” в місто і “захопить” його», – наголосив єпископ.

Говорячи про духовний зір, проповідник підкреслив, що справжнє бачення народжується з віри та слухання Божого Слова. «У сьогоднішній євангельській благовісті незрячий чоловік є прототипом просвіченого. Він знає, що не бачить, однак слухає, взиває, заводить розмову з Ісусом, впізнає у ньому Месію і Господа, знає, про що просити, і отримує – підносячи очі до Господа, бачить світло, яке спасає, і йде за Ним. Незрячий чоловік з сьогоднішньої Євангелія був незрячим фізично, однак мав духовний зір – віру в Христа», – сказав проповідник.

Єпископ також наголосив, що віра є необхідною умовою Божої дії у житті людини. «Сліпець отримав оздоровлення своєю наполегливою вірою. Його віра у те, що Господь, Який прийшов у світ та іменується Сином Давидовим, може дарувати йому зір, не була принагідною чи непевною. Інакше він все-таки не взивав би так голосно і так наполегливо, а тим більше замовчав би після людських докорів. Однак незрячий натомість не зважає на людські докори, а ще дужче проявляє свою віру. Він настійливо просить милості в Ісуса Христа», – підкреслив владика Ярослав.

Розкриваючи богословське значення віри, владика наголосив, що вона є даром Божим і основою духовного життя. «Віра не тільки дає деяку інформацію про особу Христа, але вона має на увазі особисті стосунки з Ним, пронизуючи всю людину, з її інтелектом, волею та емоціями. Таким чином вiра є природною властивiстю душi, як розум i почуття. Без неї неможливе духовне життя людини. Віра не є результатом людських зусиль, вона бере свій початок в ініціативі Бога, Який розкриває нам своє єство і запрошує нас розділити з ним Його божественне життя. Віра народжується від слухання Слова Божого», – наголосив архиєрей.

Роздумуючи над молитвою, єпископ підкреслив її центральне місце на шляху духовного просвічення та злуки з Богом. «На цій дорозі до Отця, як ми вже бачили у сьогоднішній благовісті, також дуже важне місце займає молитва. Вона являється основною потребою в житті кожної людини, як в порядку природному, так і надприродному. Щоб молитва в нас проявляла всю свою повноту, то мусимо перебувати в ній безупинно, як у природному стані нашої душі. До цього заохочує нас святий апостол Павло словами: “Моліться безперестанку” (1 Кол. 5, 17)», – зазначив владика Ярослав.

На завершення архиєрей закликав до витривалої молитви за Україну в час війни. «Сьогодні коли Україна стоїть перед викликом екзистенційної боротьби з російською агресією у молитві прохаймо нашого Господа: Всемогутній і Вічний Боже, почуй благання наших зболених сердець у час лихоліття війни агресора і тирана московії. Ми вдаємося до Тебе зі сокрушенним серцем, бо знаємо, що наша доля у Твоїх руках».

Після Божественної Літургії владика Ярослав привітав нововиcвячених дияконів Богдана Огоновського, Івана Підлубного, Олега Миська та Тараса Каблаша, висловивши їм вдячність за духовне й академічне приготування до служіння, а також за готовність у дияконському служінні стояти перед Богом у молитві за довірений їм Божий народ.

Пресслужба Самбірсько-Дрогобицької єпархії

 

ФОТОРЕПОРТАЖ

 

Джерело