20 січня 2026 року, у храмі Вознесіння Господнього на Старому Знесінні у Львові, під час святкування пам’яті святого преподобного Євтимія Великого, владика Володимир виголосив проповідь у контексті євангельського читання про блаженства (Лк. 6, 17–23) та священичого рукоположення Юрія Єлізарова.

У своїй проповіді архиєрей поєднав постать пустельника і святого Євтимія Великого з викликами сучасної людини, роздумами про сенс життя, вибір між тимчасовим і вічним, а також із покликанням священика — бути провідником людей на дорозі до вічності. Особливий наголос владика зробив на відповідальності вибору, духовних «інвестиціях» та силі Божого Слова, яке супроводжує людину впродовж життя.

Проповідь прозвучала в день священичого рукоположення співбрата Юрія, за якого владика закликав вірних до молитовної підтримки.

Євхаристійна єдність і приклад святого

Нас сьогодні на Старому Знесінні Львова єднає євхаристійна молитва в день празника святого Євтимія Великого. Він народився 377 року у вірменському місті Мелітині, де згодом був священиком і настоятелем монастирів.

Згодом Євтимій відчув покликання до пустинного життя, вирушив до Святої Землі і замешкав у келії біля Єрусалима. Проживши там п’ять років, він віддалився вглиб пустині.

Пустиня як місце плоду і впливу

Згодом до нього почали горнутися учні. Так постав монастир-лавра, а печера була перетворена в церкву. Настоятелем монастиря Євтимій призначив побратима Теоктиста, а сам пішов у пустиню Рува над Мертвим морем, ведучи самітне і дуже строге життя.

Завдяки його чуду зцілення одного хлопця чимало людей навернулися до Христової віри, почали збиратися учні. Там також постав монастир.

Святість, що формує Вселенську Церкву

Святий Євтимій мав вплив на перебіг життя Вселенської Церкви. Його представники брали участь у Вселенських Соборах в Ефесі 431 року та Халкедоні 451 року.
Помер Євтимій 473 року на 97-у році життя, проживши його здебільшого у пустині.

Можна собі сказати: жив, помер. Так само і буде з нами. Очевидно, що буде, але що буде з нами опісля? Євтимій жив достойно, бо є святим, і сьогодні святкуємо його празник.

Блаженства і вибір на користь вічності

Нам на дорозі до вічності товаришує Боже Слово, яке нас щоденно годує. У свята преподобних чуємо євангельську розповідь про блаженства

Святий Євтимій був мудрим менеджером чи маркетологом, робив правильні інвестиції, був далекоглядний, бо інвестував у вічність. Вибираючи убоге, пустинне життя, бачив у цьому перспективу Царства Небесного, бо про це запевнює Ісус у проголошенні блаженств.

Священик – провідник на дорозі до вічності

Ми сьогодні тут стаємо свідками та учасниками священичого рукоположення співбрата Юрія. Священик походить з людей, живе серед людей, але він водночас покликаний людям послужити, супроводжувати їх на дорозі до вічності.

Щоб когось провадити чи супроводжувати, то треба добре знати цю дорогу, мати відповідні орієнтири, а також ресурс сили.
Подаруймо Юрію нашу молитовну підтримку!

Джерело