Сьогодні, 23 січня, Коломию відвідав Високопреосвященний владика Борис Ґудзяк, архиєпископ і митрополит Філадельфійський. Разом із ним прибув Преосвященний владика-емерит Гліб Лончина та делегація з США. Візит відбувся в межах ознайомлення з освітнім, соціальним та духовним життям Коломийської єпархії УГКЦ.

Першим пунктом перебування стала Католицька школа Святого Івана Павла ІІ, яка нещодавно зазнала серйозних ушкоджень унаслідок пожежі. Делегація мала змогу оглянути наслідки лиха, відвідати старший корпус школи, поспілкуватися з учнями та педагогічним колективом, а також переглянути відеоматеріали щодо планів відбудови та реконструкції навчального закладу.

У зустрічі взяли участь Преосвященний владика Петро Голіней, єпископ-помічник Коломийської єпархії УГКЦ та директор благодійного фонду «Карітас Коломия» о. Сергій Триф’як. Під час обговорення йшлося про подальші кроки з відновлення школи та підтримку католицької освіти в умовах сучасних викликів.

На знак підтримки та духовної солідарності владика Борис Ґудзяк подарував директорці школи пані Галині Луцак і педагогічному колективу добірку книг, зокрема власну працю «Жити переможно: Школа Патріарха Йосифа Сліпого».

У своєму слові митрополит Борис наголосив на особливій ролі католицької освіти у формуванні зрілої особистості:

«Зустріч із коломийською католицькою школою я сприймаю крізь призму власного життєвого досвіду, значна частина якого була присвячена служінню у світі. Сьогодні ми живемо в розгубленому світі, де навіть потужні та освічені часто виявляються сліпими проводирями, здатними збивати з дороги цілі народи й континенти. Тому немає іншого шляху, ніж допомагати людині будувати своє життя на здоровому фундаменті Божої правди та загальнолюдських цінностей — пошани до Бога і ближнього.

Католицька освіта, присутня в різних культурах і мовах, упродовж століть довела свою життєдайність і плідність. Було боляче бачити згарище школи, однак ще більше, радісно бачити директорку, вчителів та учнів, сповнених віри й надії. Я не маю жодного сумніву, що ця школа відновиться.

З глибокою вдячністю висловлюю пошану владикам, благодійному фонду «Карітас Коломия», педагогічному колективу та всім доброчинцям, які вже долучилися і ще долучаться до цієї справи. Нехай Господь благословить кожного».

Після цього делегація відвідала склад благодійного фонду «Карітас Коломия», приміщення якого свого часу було придбане за підтримки Філадельфійської архиєпархії УГКЦ. Тут ішлося про багаторічну співпрацю та гуманітарні ініціативи, спрямовані на допомогу найбільш уразливим категоріям населення.

Директор БФ «Карітас Коломия» о. Сергій Триф’як підкреслив постійну підтримку з боку митрополита Бориса Ґудзяка та Філадельфійської архиєпархії:

«Філадельфійська митрополія й особисто владика Борис Ґудзяк упродовж багатьох років є надійними партнерами у нашому служінні. Це не лише фінансова допомога, а насамперед жива солідарність, увага і підтримка гуманітарних проєктів в Україні. Для нас це велике свідчення єдності Церкви, яка не знає кордонів».

Завершальним етапом візиту стало відвідання Катедрального собору Преображення Христового, спільна молитва у храмі та огляд музею сакрального мистецтва владики Миколая Сімкайла.

Враженнями від зустрічі поділився єпископ-помічник Коломийської єпархії УГКЦ владика Петро Голіней:

«Для нашої єпархії велика честь приймати таких поважних гостей. Філадельфійська митрополія завжди була поруч із нами у гуманітарних та освітніх ініціативах, і ми щиро вдячні за цю підтримку.

Сьогоднішня зустріч дала можливість ознайомити високих гостей із частиною служіння Коломийської єпархії: діяльністю Католицької школи Святого Івана Павла ІІ, благодійного фонду «Карітас Коломия», а також духовною й культурною спадщиною нашого краю, зокрема Катедральним собором Преображення Христового та музеєм сакрального мистецтва владики Миколая Сімкайла.

Знаючи глибоку любов владики Бориса до історії, культури й мистецтва Церкви, для нас було особливо цінно поділитися цими духовними скарбами та засвідчити живу присутність Церкви, яка служить людині у непростий для України час».

 

Стаття та світлини: Вікторія Свищук

 

Джерело