Владика Тарас рукоположив нового диякона
25 січня 2026 року, в Неділю про Закхея, Преосвященний владика Тарас, Єпископ Стрийський очолив Архиєрейську Божественну Літургію в катедральному храмі Успіння Пресвятої Богородиці. В часі богослужіння єпископ уділив дияконські свячення піддиякону Артему Скоропаду. Владиці Тарасу співслужило духовенство катедрального храму та запрошені священнослужителі.
У проповіді, роздумуючи над Євангельським читанням неділі – зустріччю Ісуса та Закхея, єпископ наголосив, що Бог «пропонує себе в Ісусі Христі», і саме це стало вирішальним у житті Закхея. Христос сам ініціює зустріч із грішником, промовляючи: «Я сьогодні повинен бути у твоєму домі», відкриваючи Божу волю спасти людину тут і тепер. Закхей «зліз швидко і прийняв його з радістю», бо зрозумів, що цей момент є неповторним і його не можна змарнувати.
Владика підкреслив, що справжнє навернення народжується з досвіду Божої любові та прощення, а не з формальної праведності. На відміну від обурених «праведних», які не радіють спасінню грішника, Закхей готовий «відпустити» своє майно і зробити більше, ніж вимагає Закон. Слова Ісуса «сьогодні на цей дім зійшло спасіння» відкривають істину, що Христос є «безпосередньо носієм» прощення і прийшов «шукати те, що було втрачене». Завдання Церкви, за словами єпископа, — «кликати всіх можливих митарів з дерев» і свідчити, що Христос є «даром радості», адже лише віра, народжена з пережитої Божої любові, веде до справжньої вірності.
Після Анафори розпочалися дияконські свячення. Кандидата введено у святилище через Царські Двері і три рази обведено навколо престолу. Потім він став на коліна перед престолом, а єпископ поклавши край омофора і руку на його голову прочитав таїнозвершувальну молитву, просячи Бога сповнити новопоставленого диякона, вірою, любов’ю, силою та святістю для належного служіння спільноті. На знак цього служіння, владика Тарас вручив дияконові Артему дияконські ризи, служебник і кадильницю, кожного разу співаючи з присутніми в храмі «Аксіос», що з грецької мови означає «достойний» і таким чином стверджуючи, що рукоположений через божественну благодать став достойним дияконського служіння.
По завершенні Літургії, владика Тарас привітав новопоставленого диякона Артема, побажавши йому вірності служінню, до якого Бог його покликав.















