Реальні інфраструктурні проблеми у Литві – застарілі очисні споруди, перевантаження систем та нестача інвестицій на місцевому рівні – штучно поєднуються із допомогою Україні, хоча литовські ЗМІ та офіційні джерела не пов’язують ці процеси і не перекладають відповідальність на зовнішню політику держави.

Низка російських новинних сайтів із посиланням на неназвані литовські ЗМІ поширюють повідомлення про те, що деякі міста Литви нібито перебувають на межі «каналізаційного колапсу» через допомогу Україні. У публікаціях стверджується, що очисні споруди міста Шилале (Šilalė)  працюють на межі можливостей, не спроможні впоратися з обсягом стічних вод, а в районних бюджетах нібито немає коштів на їхню реконструкцію – внаслідок підтримки України.

Скриншот – eadaily.com

Насправді російські ресурси спотворюють зміст литовських публікацій і підміняють причини того, що відбувається. Проблеми з каналізацією та очисними спорудами в Литві справді існують, проте вони носять системний та довгостроковий характер і не мають жодного зв’язку із допомогою Україні.

Литовські ЗМІ неодноразово писали про те, що у малих муніципалітетах країни інфраструктура водовідведення фізично застаріла і часто працює на межі проєктної потужності. У місті Шилале (Šilalė) очисні споруди були збудовані ще в 1996 році і від початку не розраховувалися на нинішній обсяг стоків. Згодом до міської системи було підключено прилеглі населені пункти, внаслідок чого на очисні станції щодня надходить понад тисячу кубометрів стічних вод. Це і призвело до перевантаження, про яке відкрито говорять місцева влада та комунальні служби.

Місцеві медіа також вказують на управлінські та процедурні труднощі, які затягують вирішення проблеми. Так, газета Šilalės artojas пише, що спроба муніципалітету розробити проєкт розширення міських очисних споруд фактично зайшла в глухий кут. Після кількох років роботи з проєктувальниками, які не виконали технічне завдання, самоврядування відмовилося від їхніх послуг і змушене готувати нову процедуру закупівлі. Видання зазначає, що через затягування проєктних робіт існує ризик упустити можливості фінансової підтримки, зокрема в рамках європейських програм.

Тобто литовські ЗМІ описують ситуацію як давню інфраструктурну проблему, що виникла задовго до повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Ще до 2022 року значна частина населення у сільських районах країни не мала доступу до централізованої каналізації, а Європейська комісія вказувала Литві на необхідність подальшої модернізації систем очищення стічних вод відповідно до загальноєвропейських вимог. Ці питання обговорюються у національному контексті роками і не прив’язуються до витрат на підтримку України.

Окремо слід наголосити, що твердження про «повну відсутність коштів» на модернізацію також не відповідають дійсності. У Литві реалізуються і плануються проєкти з розвитку водопостачання та водовідведення із залученням фінансування Європейського союзу, зокрема Кохезіонного фонду (EU Cohesion Fund). У Шилалському районі діють проєкти, спрямовані на розширення доступу до послуг водовідведення і підвищення їхньої якості, інформацію про це розміщено в офіційному реєстрі європейських інвестицій та на сайтах комунальних підприємств. Проблема полягає не в тому, що кошти нібито «пішли Україні», а в складності підготовки проєктної документації, необхідності співфінансування та обмежених адміністративних ресурсах малих муніципалітетів.

Отже,  російські сайти виривають окремі факти з литовських публікацій і штучно пов’язують їх із допомогою Україні, чого немає в жодному з цитованих джерел. Мета таких маніпуляцій – сформувати в аудиторії хибне уявлення про те, що підтримка України нібито призводить до погіршення умов життя у країнах ЄС, підірвати довіру до європейських урядів та послабити громадську підтримку України.

Раніше StopFake спростовував схожий наратив у матеріалі «Фейк: Європейці залишаться без пенсій через допомогу українським біженцям – Euronews».

Джерело