На Святоюрській горі є простір, у який заходиш і наче трохи сповільнюєшся. Фрагменти його старих мурів пам’ятають минулі століття: роки життя і тиші. Сьогодні там щодня звучать голоси дітей, молоді, священників, волонтерів, митців. Саме про це місце – документальна стрічка «Митрополичі сади».

Авторка фільму – Анастасія Шпилька, студентка Школи журналістики та комунікацій УКУ. Ця робота стала її спробою зафіксувати сьогоднішнє життя Митрополичих садів, з увагою до деталей і людей. Це кіно не про минуле чи гучні події. Фільм знято без постановочності і завчених «правильних фраз на камеру». Кілька хвилин краси живого простору і розповіді владики Володимира і о. Тараса Чорного (керівника БО «Фундація Духовного Відродження») про те, чому це місце так легко об’єднує дуже різних людей.
Про простір, у якому можна молитися, працювати, слухати музику, зустрічатися, фотографуватися, допомагати іншим або просто посидіти на лавці й видихнути.

Можливо, переглянувши фільм, вам захочеться прийти туди ще раз… або вперше…

Джерело