Архиєпископ і митрополит Філадельфійський УГКЦ у США владика Борис Ґудзяк разом із делегацією Філадельфійської архиєпархії та єпископом-емеритом Глібом Лончиною здійснили візит у Тернопільсько-Зборівську архиєпархію.

Про це повідомляє пресслужба Тернопільсько-Зборівської архиєпархії.

25 січня митрополит Борис відвідав Марійський духовний центр у Зарваниці, де ознайомився з його історією цього паломницького місця та взяв участь у спільній молитві. У Зарваниці він також зустрівся з пластунами Зарваницької станиці. Спілкування відбулося в курінній оселі Ордену Хрестоносців.

Окремою частиною візиту стала зустріч із внутрішньо переміщеними особами, які нині мешкають у Зарваниці. На сьогодні тут знайшли прихисток 70 осіб, а загалом від початку повномасштабної війни допомогу отримали сотні людей. Разом із присутніми владика помолився у місцевій парафіяльній церкві.

Того ж дня митрополит Борис Ґудзяк зустрівся з виконувачем обов’язків ректора Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського Михайлом Кордою, адміністрацією та студентами закладу. Розмова відбулася у форматі відкритих запитань і відповідей. Владика звернувся до молоді зі словами підтримки, наголошуючи на важливості єдності та взаємної відповідальності в час війни.

Під час зустрічі також йшлося про католицьку соціальну доктрину, зокрема про принцип субсидіарності, «який полягає в тому, що проблеми мають вирішуватися насамперед на горизонтальному рівні».

У Молодіжному християнському центрі Тернополя відбулася ще одна зустріч із молоддю архиєпархії. Запитання стосувалися духовного життя, єпископського служіння, особистого досвіду владики та того, як зберігати внутрішню рівновагу й віру в умовах війни.

Дякуючи молоді за те, що вони залишаються в Україні, митрополит Борис підкреслив: «Життя є запереченням смерті».

У ході спілкування владика Борис поділився глибокими духовними роздумами, зокрема зазначив: «Війна — це найбільше згущення гріха… Це щось диявольське, монументальний виклик. Хто каже, що він не боїться чи не травмований, — не є реалістом. Ми, християни, знаємо певні правди віри: для спасіння ми потребуємо Божої благодаті».

«Коли ми дивимося у вічі Ісусові, Він каже: „Мир вам“. Із злом краще боротися, приймаючи й чинячи добро. Спокуса, страх і непевність найбільше люблять вакуум», — додав він.

26 січня, у межах візиту, відбулася робоча зустріч представників УГКЦ та делегації зі США з керівництвом Тернопільської області й міста. Під час зустрічі обговорено гуманітарну ситуацію в регіоні, виклики воєнного часу та можливі напрями подальшої співпраці між органами влади, Церквою та міжнародними партнерами.

27 січня митрополит Борис Ґудзяк очолив Архиєрейстку Божественну Літургію в Архикатедральному соборі Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці в Тернополі. Після богослужіння разом з єпископами, священниками та делегацією він помолився панахиду на місцях ракетної атаки 19 листопада 2025 року, відвідав зруйновану квартиру, де загинули семирічна Амелія Гжесько та її мама Оксана, і поспілкувався з бабусею дівчинки.

Роздумуючи над побаченим, митрополит Борис сказав: «Похмурий, холодний зимовий ранок… Ми серед житлових будинків, де загинули десятки людей. Бог з нами. Він близький до нашого болю. Ці невинні життя живуть у вічній пам’яті Його».

Цього дня владика також відвідав Центр душпастирської опіки родин полеглих воїнів імені святого апостола Юди Тадея та душпастирський центр «Самарянин» при однойменній парафії. Під час зустрічі з родинами загиблих воїнів було звершено панахиду, представлено діяльність центру та відбулося спілкування з тими, хто втратив близьких.

«Ми віримо у вічне життя. І знаємо, що наші померлі чекають на зустріч. Господь з нами. І ми будемо з Господом», — наголосив митрополит.

Відтак відбулася спільна панахида на кладовищі, де поховані полеглі захисники України.

Архиєпископ і митрополит Тернопільсько-Зборівський Теодор Мартинюк після Літургії у Архикатедрі подякував владиці Борису за багаторічну підтримку України, зазначивши, що його присутність є «свідченням апостольського служіння, слова надії та близькості Церкви до стражденного народу». Він також згадав про служіння єпископа-емерита Гліба Лончини, учасника делегації, який свідомо обрав життя в Україні як знак солідарності з Батьківщиною своїх предків.

Департамент інформації УГКЦ

Джерело