ЯЛТИНСЬКА КОНФЕРЕНЦІЯ: ЯК ЗМІНИВСЯ СВІТ ВІД ПЕРЕГОВОРІВ 4 лютого 1945 року в Лівадійському палаці поблизу Ялти…
- Автор допису: Український інститут національної пам'яті
4 лютого 1945 року в Лівадійському палаці поблизу Ялти розпочалася Ялтинська (Кримська) конференція – зустріч лідерів країн-союзників у Другій світовій війни: президента США Франкліна Делано Рузвельта, прем’єр-міністра Великої Британії Вінстона Черчилля і совєцького диктатора Йосипа Сталіна. Зустріч лідер трьох найбільших держав Антигітлерівської коаліції в Криму визначила майбутній повоєнний устрій світу. Переговори між лідерами тривали з 4 по 11 лютого 1945 року.
Британська сторона на переговорах непокоїлась збереженням власних колоніальних володінь та післявоєнного устрою Німеччини. США прибули на конференції з ініціативою створення ООН та залучення СРСР у війні проти Японії. Совєцький Союз на конференції намагався юридично закріпити свій контроль над країнами Центрально-Східної Європи, а також отримати від союзників економічну підтримку на відновлення країни після війни.
У перемовинах Ялтинської конференції були вирішення повоєнного устрою Німеччини з поділом на чотири окупаційні зони, вступ СРСР у війну з Японією, а також створення ООН та організація майбутнього трибуналу над нацистами. Також окремим питанням стояла проблема повоєнної Польщі, зокрема її території. Відтак, саме в Ялті були оформлені нові західні кордони України, які суттєво відрізнялись від довоєнних.
Фактично лідери трьох держав розділили сфери впливу у світі. Те, що подавалось, як зустріч союзників у боротьбі з нацизмом, насправді стало зустріччю, яка заклала основи для майбутнього біполярного світу, який не враховував позицію інших народів, які також брали участь у Другій світовій. А відтак заклала основу для майбутньої Холодної війни, що тривала до самого розпаду СРСР у 1991 році.
Ялтинська конференція – це важливий історичний урок для сьогоднішнього світу про те, що не можна допускати, щоб великі держави вирішували свої геополітичні інтереси коштом менших держав.
Саме тому, Україна продовжує виборювати самостійно власну незалежність та не дозволить вирішувати її долю інших країнам світу в часи сучасної Війни за Незалежність.
