Пам’яті солдата Олександра Трухана (позивний «Манчик») Його ім’я живе у пам’яті односельців

Пам'яті солдата Олександра Трухана (позивний «Манчик»)

Його ім’я живе у пам’яті односельців

Пам'яті солдата Олександра Трухана (позивний «Манчик»)

Його ім’я живе у пам’яті односельців, на шкільному подвір’ї, у назві вулиці рідного села

Олександр Трухан у 2022 році став на захист України, але загинув під Соледаром у грудні того ж року.

Народився 6 травня 1985 року в селі Куповате на Київщині. Після Чорнобильської катастрофи родина переїхала до села Грузьке, де Олександр закінчив школу, працював різноробочим і одружився з Іриною. У них народилися сини Олександр та Віталій.

З початком війни Олександр добровольцем пішов на фронт. З 16 вересня 2022 року він служив у 93-й бригаді «Холодний Яр» та брав участь у боях. 7 грудня 2022 року загинув від артилерійського обстрілу під Соледаром.

Прощання з Олександром відбулося 15 грудня, його поховали в Грузькому. 9 квітня 2024 року учні його гімназії висадили дерево в його пам'ять, а 17 квітня на фасаді школи встановили меморіальну дошку. 22 квітня вулицю, на якій мешкав Олександр, перейменували на честь Українських Героїв.

27 листопада 2024 року Олександра нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно). 4 грудня 2025 року його ім'я увічнили на пам'ятній дошці Алеї Героїв рідного села.

Вічна слава Героям України!

Фото з сімейного архіву

Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform.

Джерело