Луганський аеропорт став одним із ключових етапів формування стійкості українського народу

Луганчани ініціювали електронну петицію з вимогою встановити на державному рівні окрему дату вшанування подвигу Захисників Луганського аеропорту. Пропонується закріпити 31 серпня як день пам’яті оборони одного з ключових об’єктів початкового етапу російсько-української війни.

❗️Підписати електронну петицію можна за посиланням: https://petition.president.gov.ua/petition/259432

Оборона Луганського аеропорту у 2014 році тривала 146 днів – із 8 квітня до 31 серпня – і стала однією з перших затяжних битв російсько-українського протистояння. В умовах фактичного оточення, без стабільного постачання та під постійними обстрілами українські військові довели здатність держави до довготривалого організованого спротиву агресору.

Саме тут Україна вперше показала, що здатна триматися довго, системно і попри надзвичайно складні умови. Луганський аеропорт став точкою формування тієї стійкості, яка згодом визначила хід усієї війни.

Луганський аеропорт мав стратегічне значення. Його утримання забезпечувало контроль над повітряними підходами до обласного центру та залишалося єдиною опорною точкою Збройних Сил України в глибокому тилу противника. З часом цей об’єкт перетворився на ізольований форпост, що стримував подальше просування ворога.

За спогадами оборонців, перші дні виглядали майже нереально спокійними. Позиції облаштовувалися, аеропорт ще функціонував, існувала надія, що протистояння буде нетривалим. Проте дуже швидко ситуація змінилася. Почалися системні обстріли з мінометів і протитанкових засобів, згодом – із важкої артилерії та реактивних систем залпового вогню.

Один із військових згадував, що кілька днів поспіль ішов дощ. Одяг не висихав, укриття руйнувалися, більшість приміщень була вигорілою або знищеною. У таких умовах бійці вчилися воювати без повноцінної підготовки. Мінометні розрахунки опановували зброю безпосередньо під час бою – за таблицями, підказками та власним досвідом, набутим під обстрілами.

З кожним тижнем оборона ставала складнішою. Зникли вода й електрика. Підвезення боєприпасів і продовольства було епізодичним і надзвичайно ризикованим. Противник поступово замикав кільце оточення. Для багатьох учасників оборони саме Луганський аеропорт став першим реальним бойовим досвідом – без ротацій, без перепочинку і без ілюзій.

Особливістю цієї оборони стала майже повна відсутність публічної уваги. Журналісти туди практично не потрапляли. Події не мали щоденного медійного супроводу, а сама оборона тривала без камер і прямих включень. Фіксація відбувалася через особисті нотатки, короткі повідомлення рідним і спогади, які згодом стали важливими свідченнями початкового етапу війни.

У серпні 2014 року ситуація різко загострилася. До бойових дій долучилися регулярні підрозділи Збройних сил рф. Аеропорт зазнав масованих артилерійських ударів і був фактично знищений. 31 серпня оборона завершилася не через втрату волі до спротиву, а через повне руйнування об’єкта, який більше не міг виконувати оборонні функції.

Захисники Луганського аеропорту довели, що Україна здатна тримати оборону навіть у, здавалося б, безнадійних умовах. Ці 146 днів стали моральною та практичною точкою відліку для подальшої війни.

Ініціатива встановлення окремої державної дати вшанування подвигу Захисників Луганського аеропорту є спробою зафіксувати цей досвід у національній пам’яті. Пропонована дата – 31 серпня – символізує завершення оборони та ціну, яку Україна заплатила за стримування агресора на початковому етапі війни.