🥀Маріуполь пам’ятає! Павло Юрченко загинув через авіаудар по «Азовсталі»

Юрченко Павло Антонович – старший солдат, старший водій другого автомобільного відділення взводу підвозу боєприпасів та паливно-мастильних матеріалів роти матеріально-технічного забезпечення ОЗСП «Азов» в/ч 3057.

☝️Павло народився в селі Юр’ївка на Донеччині. Був змалечку дуже активною і дружньою дитиною. Захоплювався технікою. Закінчив Ялтинську школу №2 і ПТУ в Маріуполі.

Після армії працював водієм у Дніпрі. В 1995 році повернувся в рідне село. Працював у приватній службі безпеки. 2017-го добровільно підписав контракт із Національною гвардією України. Брав участь в АТО.

🪖Багатьох юних українців навчав керуванню бойовою технікою, адже мав великий досвід і унікальні навички. До всього ставився завзято і намагався виконувати будь-яке завдання на високому професійному рівні.
Із початку повномасштабного вторгнення захищав Маріуполь.

«Рішення про службу в Нацгвардії Паша прийняв, коли працював охоронцем. Звільнився з роботи і потай від мене підписав контракт. Сказав напередодні, коли мав їхати в частину. Захищав Донеччину і Луганщину. Коли почалося повномасштабне вторгнення, написав: «Йдемо на Марік». Наступного дня наполіг, щоб ми з сином терміново виїжджали в Західну Україну. Те саме сказав і сім’ї свого брата. До травня переписувалися. Паша, зазвичай, казав, що у нього все добре. Лиш інколи говорив, як насправді. Що під час евакуації, через постійні обстріли заводу багато гине людей. Що їдять раз в день і немає хліба. Останнє повідомлення прислав зранку 8 травня. Написав нашому синові, що був приліт і вони йдуть шукати тих, кого привалило. І все. До червня про чоловіка нічого не було відомо, куди я тільки не зверталася. Поки не знайшла контакти командира і він розповів, що в те місце був другий приліт. Тіло чоловіка мені досі не передали. Тепер свого Пашу бачу тільки у снах. Просить подбати про нашого сина», – розповіла дружина Наталія Юрченко.

💔Старший солдат Павло Юрченко загинув 8 травня 2022 року у Маріуполь. Внаслідок авіаудару по заводу «Азовсталь» отримав поранення, несумісні з життям. Йому було лише 55 років. У Павла залишилися дружина, син, мама і старший брат. Посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня указом Президента від 22 липня 2022 року.

🫡Павло Юрченко був справжнім патріотом, захоплювався історією як своєї країни, так і всього світу. З сім’єю часто їздили у музеї, також любили прогулянки і подорожі по різним містам України. Загалом вважав важливим прищеплювати синові – Богдану – любов до історії та культури України. Він був чудовим батьком і гарним чоловіком. Мав золоті руки, навіть побудував будинок і все, що було у дворі. У вільний час захоплювався рибалкою і виноробством. Дуже мріяв з сім’єю відправитися у Карпати, хотів походити в горах і лісах….

🕯️Вічна пам'ять і слава Героям!

Більше про життя та подвиги наших Героїв – в онлайн Книзі Пам’яті Маріупольського краєзнавчого музею