Вікторія Гаруст: Ми не маємо території, але в нас є люди – і це найголовніший скарб Щастинської громади

Вікторія Гаруст: Ми не маємо території, але в нас є люди – і це найголовніший скарб Щастинської громади
Вікторія Гаруст: Ми не маємо території, але в нас є люди – і це найголовніший скарб Щастинської громади
Вікторія Гаруст: Ми не маємо території, але в нас є люди – і це найголовніший скарб Щастинської громади
Вікторія Гаруст: Ми не маємо території, але в нас є люди – і це найголовніший скарб Щастинської громади
Вікторія Гаруст: Ми не маємо території, але в нас є люди – і це найголовніший скарб Щастинської громади
Вікторія Гаруст: Ми не маємо території, але в нас є люди – і це найголовніший скарб Щастинської громади
Вікторія Гаруст: Ми не маємо території, але в нас є люди – і це найголовніший скарб Щастинської громади
Вікторія Гаруст: Ми не маємо території, але в нас є люди – і це найголовніший скарб Щастинської громади
Вікторія Гаруст: Ми не маємо території, але в нас є люди – і це найголовніший скарб Щастинської громади
Вікторія Гаруст: Ми не маємо території, але в нас є люди – і це найголовніший скарб Щастинської громади

Вікторія Гаруст: Ми не маємо території, але в нас є люди – і це найголовніший скарб Щастинської громади

Умови воєнного часу ставлять перед громадами Луганщини суворе питання: як продовжувати жити та діяти, коли більшість мешканців вимушено переміщена, а власна територія – поза досяжністю?

Про досвід збереження громади в релокації, коли ключовою опорою стають не адміністративні будівлі, а живі люди та віра в спільну Перемогу, розповідає начальник Щастинської міської військової адміністрації Вікторія Гаруст.

Джерело