Пам’яті водія-сапера Сергія Сащенка Історія офіцера, який не чіплявся за бронь і воював до кінця сапером

Пам'яті водія-сапера Сергія Сащенка

Історія офіцера, який не чіплявся за бронь і воював до кінця сапером

Пам'яті водія-сапера Сергія Сащенка

Історія офіцера, який не чіплявся за бронь і воював до кінця сапером

Сергій Сащенко з Чернігівщини віддав майже 10 років службі в Державній кримінально-виконавчій службі, а після початку війни приєднався до ЗСУ. Як водій-сапер, він брав участь у бойових завданнях на Херсонщині, Сумщині та Чернігівщині, а також допомагав артилерії на Курському напрямку РФ. У серпні 2024 року його зникло безвісти під час виконання завдання. Через 7 місяців його загибель підтвердили після ідентифікації тіла.

Сергій був справжнім лідером, завжди допомагав іншим та мав сильний бойовий дух. Його сміливість і відданість Україні відзначено орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Він мріяв стати лейтенантом поліції, навчався у юридичному виші, а з 2014 року працював у пробації, де став наймолодшим керівником відділу. Після мобілізації він не скористався бронюванням і пішов служити в армію.
Сергій залишив слід у серцях близьких та колег. На його честь встановлена меморіальна дошка.

Пам'ять і шана Захисникові!

Фото з сімейного архіву та надані Русланою Крикухою

Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform.

Джерело