Сьогодні працюю в прикордонних громадах, що межують із Білоруссю, – Ріпкинській і Добрянській.

Із проблемного – звʼязок у старостатах. Дороги, а відтак – автобусне сполучення. Резерв альтернативних джерел живлення й пального. Про це говорили на зустрічах із активом. Подібні виклики стоять перед обома громадами.

📱Що стосується звʼязку. У разі тривалого знеструмлення на базових станціях мають вмикатися генератори. Ці генератори будуть – оператори вже починають передавати їх на місця. Потрібні люди в громадах, які забезпечать їхню роботу. Тут треба розуміння з боку місцевої влади – звʼязок має бути.

💡По світлу. Теж багато питань. Ситуація залишається складною. Щодо будинків, які поза графіками, які не вимикають – вони на лініях критичної інфраструктури. І це треба розуміти. Знеструмити «критичку», щоб всі були в рівних умовах – не варіант. Генератори не витягнуть роботу лікарень та інших критичних обʼєктів. Через російські удари по енергетиці ситуація в енергосистемі складна. Як на Чернігівщині, так і в сусідніх регіонах. Звідси – жорсткі обмеження.

Усі робочі питання – детально по кожній громаді. Взяв у роботу. Є запити, з якими буду звертатися до урядовців.

🤝Окремо подякував людям за те, що зустрічають українських військовополонених, які повертаються додому. Без наказів і розпоряджень. Щиро і за власним бажанням. Жителі Ріпкинської і Добрянської громад стоять на узбіччях доріг із синьо-жовтими прапорами й чекають автобуси з нашими звільненими хлопцями і дівчатами. Моя вдячність!