🔸️37-мі роковини завершення виведення радянських військ з Афганістану.
Війна в Демократичній Республіці Афганістан 1979-1989 років стала останньою військово-політичною авантюрою Радянського Союзу. Офіційним приводом для введення радянських військ до цієї країни стало «надання допомоги дружньому афганському народові на прохання уряду ДРА».

🔸Військовослужбовців Радянської Армії (основний склад – це ті, хто проходив строкову службу у віці 18-20 років) у наказовому порядку відправляли на «афганську війну» під пропагандистськими закликами виконання «інтернаціонального обов’язку». Саме з цією війною пов’язане поширення терміну «воїн-інтернаціоналіст»: 28 грудня 1988 року запроваджено військову відзнаку – нагрудний знак «Воину-интернационалисту» для нагородження військовослужбовців Збройних сил СРСР за участь у виконанні «інтернаціонального обов’язку»…

🔸️На совісті керівництва СРСР – загибель, поранення, хвороби та зламані долі тисяч людей. За офіційними даними, втрати Радянської Армії за 10 років війни склали 14 427 осіб. Жертвами «афганської» війни також стали, за різними підрахунками, від 1-го до 1,5 мільйонів цивільних мешканців цієї країни.

🔸️Через війну в Афганістані пройшли близько 160 тисяч українців, з яких загинули 2 тисячі 378 осіб, за іншими даними – понад 3 тисячі, 72 пропали безвісти або потрапили у полон, 8 тисяч були поранені, а 5 тисяч отримали інвалідність.

🔸️Сьогодні Україна захищається від російської агресії й чимало ветеранів війни в Афганістані використовують свій військовий досвід для збройного захисту України від російських загарбників, активно допомагають в обороні держави.

🔸️В умовах повномасштабної війни постає питання як з призми сьогодення оцінювати ту війну в Афганістані. Чи є місце в національній пам’яті для тих українців, котрі не зі своєї волі змушений був виконувати покладений на них імперським центром військовий обов’язок у чужій країні? Якої поваги заслуговують ті, хто достойно пройшов через пекло афганської війни? Ці проблеми не мають однозначного вирішення і потребують виваженого експертного обговорення.

🔸️До УІНП часто надходять звернення – як від місцевих рад, так і від громадян – щодо надання роз’яснення з приводу відповідності топонімів та пам’ятних знаків, присвячених українцям-учасникам тієї війни. Позиція Інституту полягає в тому, що участь українців в «афганській війні» є сумним і кривавим нагадуванням про те, що в умовах відсутності власної національної держави українці вимушені були виконувати, під ширмою «інтернаціонального обов’язку», злочинні накази комуністичного тоталітарного режиму в реалізації агресивної зовнішньої імперської політики. Відтак пам’ятники «афганцям» мають стати меморіальним місцем, яке нагадуватиме українцям ціну втрати власної державності та суб’єктності, що неминуче тягне за собою примусову залученість Москвою як мобресурсу для реалізації власних імперських амбіцій. Саме тому Інститут і рекомендує усувати з присвячених афганцям пам’ятних знаків окремі елементи, що містять заборонену символіку, під якою Кремль здійснював і продовжує здійснювати свою злочинну політику. До прикладу, зображення у вигляді поєднання п’ятикутної зірки та забороненої у 2017 р. до використання в Україні так званої «георгіївської стрічки», яка нині використовується державою-агресором РФ у ході воєнного вторгнення в Україну.