Історія 71-річного Владислава та його 66-річної дружини Наталії з Херсона – про незламність духу та любові. Їхнє життя, як життя мільйонів українців, змінилося з війною назавжди. Коли обстріли унеможливили перебування на рідній землі, перед ними постав нелегкий вибір.

“Це було складне рішення – залишити стіни, де прожили життя, і вирушити у невідомість,” – згадує Владислав. Вони змінили не одне місце проживання, доки доля не привела їх до міста Новояворівськ на Львівщині.

Попри всі виклики, Владислав і Наталя не просто адаптувалися, а й відкрили нову, повноцінну сторінку свого життя. У Новояворівську вони зустріли команду HelpAge, знову відчули себе частиною спільноти, знайшли нових друзів та можливості для розвитку. Владислав і Наталя з ентузіазмом долучилися до всіх заходів у Громадському Безпечному Просторі HelpAge – вони активно займалися скандинавською ходьбою, отримували необхідну психологічну підтримку, а також знайшли простір для самореалізації. Наталя поринула у світ творчості, а Владислав знайшов відраду у написанні власних віршів. Але справжнім скарбом у цій історії є їхні стосунки – історія тепла, взаємоповаги та глибокого кохання, що витримало всі випробування. Владислав зізнається: «Відчуття взаємного кохання надихає. Це довірливі стосунки, прагнення допомогти, полегшити життя, підтримати в усіх захопленнях…». Він з ніжністю говорить про відданість, дбайливість і мудрість дружини, що стали непохитним фундаментом їхнього подружнього щастя. Її терпіння та незмінна підтримка допомогли Владиславу зберегти душевну рівновагу, а головне – відчуття глибокої вдячності за життя і за кожен день, проведений поруч.

Саме кохання, довіра та підтримка одне одного та спільноти стали для них тією опорою, яка допомогла пережити втрату дому та стати ще сильнішими. Владислав і Наталя впевнені, що вік – це лише цифра, а справжня сила полягає у вмінні любити, жити та вірити в краще

Джерело