Від офісних графіків до висотних робіт на завалах: історія рятувальника-верхолаза Івана Хмельницького з Київщини
- Автор допису: Державна служба з надзвичайних ситуацій
Чотири роки тому життя Івана Хмельницького виглядало зовсім інакше. Замість важкого спорядження – навушники оператора кол-центру, замість виїздів на завали – графіки та робота з клієнтами. У 18 років він навчався в музичній школі, де опановував дисципліну та відчуття ритму. Тоді ще не знав, що ці навички знадобляться йому не на сцені, а на висоті розбитих багатоповерхівок…
До служби в ДСНС його життя не мало чіткої мети. Іван будував кар'єру в цивільній сфері: працював графічним асистентом, згодом – оператором у кол-центрі. Хороші результати, приємний колектив і статус досвідченого фахівця давали комфорт, але не давали відчуття справжнього сенсу.
А потім розпочалася війна. Друг Івана розповів про вакансію в ДСНС України. З початком служби в Аварійно-рятувальному загоні спецпризначення життя змінилося остаточно. Найскладнішими іспитами стали ротації до Харкова та робота в Чорнобилі після влучання російського БпЛА в саркофаг АЕС.
«Саме там я по-справжньому відчув вагу професії. Я багаторазово застосовував навички верхолаза під час рятувальних робіт на висоті та в небезпечних умовах. Там не було місця сумнівам – лише рішення й відповідальність», – згадує Іван.
Сьогодні він зізнається, що війна та служба змусили його подорослішати й позбутися ілюзій. Але попри всі жахи побаченого, він не розчарувався в людстві: «Я подорослішав. Стало більше тверезого розуміння реальності. Але попри все, я зберіг віру в людей. Хоча не раз обпікався, переконаний: людяність – це те, що дозволяє нам вистояти».
Наразі Іван Хмельницький чітко знає, заради чого працює. Колишня офісна дисципліна та музична концентрація перетворилися на залізну витримку під час порятунку життів.
«Сьогодні з’явилися сенс і відповідальність – за себе, за колег, за людей, яких ми рятуємо, – говорить він. – Війна змінила мене зсередини. Я залишився собою, але вже іншим. І саме ці зміни допомогли мені не зламатися, а стати сильнішим».
А які зміни ви бачите в собі?
#інші_ми