🥀Маріуполь пам'ятає! Степан Єрьоменко – кінолог-оборонець, який захищав рідне місто

Сержант. Начальник 1-ої кінологічної групи кінологічного взводу 12-ої бригади оперативного призначення НГУ.

☝️Степан Єрьоменко народився у Маріуполі. Навчався у школі №51. Був єдиною дитиною та опорою для мами, адже батько пішов з життя, коли хлопчику було всього 8 років.

🐶 Змалечку Степан любив тварин. І вони це відчували. Дорогою зі школи, обов’язково за ним вчепиться якийсь котик. А собаки в родині Єрьоменко жили завжди. Стьопа допитливо дізнавався про різні породи, їх розведення, виховання та дресирування, отриманні знання застосовував на практиці та дуже радів успіхам своїх чотирилапих друзів. Це захоплення і вирішило надалі  професійний шлях Степана, який став висококласним кінологом.

У 2012 році закінчив Історичний факультет МДУ. Майже одразу пішов на строкову службу в армію – вступив до кінологічного взводу в/ч 3057 у Маріуполі. Демобілізуватися не судилося, адже 2013-14 роки стали початком російсько-українського військового конфлікту.

🫡Степан добровільно долучився до захисту країни та рідного Маріуполя, брав участь у визвольних боях за місто. 9 травня 2014 року під час зіткнень з угрупованнями проросійських бойовиків, отримав поранення.

✊Наступні два роки Степан присвятив удосконаленню навичок дресирування. Підвищивши кваліфікацію, отримав звання інструктора з дресирування та став помічником судді у захисній службі України. У 2016 році Степан став провідним спеціалістом у кінологічному центрі Нацполіції у Донецькій області. Службі у системі МВС присвятив понад 4 років. Основні напрямки, яким навчав своїх вихованців – розшук людей, зброї та наркотичних речовин, слухняність та захист. Крім того, займався підготовкою дитячої команди Маріупольської кінологічної служби.

На той час він вже обіймав посаду начальника кінологічної групи у 12-й бригаді оперативного призначення НГУ, підписавши контракт з військовою частиною 3057 у квітні 2021-го.

🪖У лютому 2022 року з перших годин повномасштабного вторгнення Степан боронив Маріуполь. З 15 квітня разом із побратимами перебував на території комбінату «Азовсталь», де продовжував боротьбу, виконував бойові завдання. Доводилось шукати запаси провізії та води, під постійними обстрілами розбирати завали. Не раз Степан дивом рятувався від ворожих куль.

Якось потрапив під авіаудар на своїй автівці «Таврії», його викинуло із машини, відбувся контузією. Іншого дня, вже на «Азовсталі», снаряд влучив всього за пару метрів від вікна, де стояв Степан, дивом уцілів.

😢Востаннє поговорити з сином мати змогла 7 травня 2022 року. Розповідав, що нашим бійцям було вже дуже важко, ворожі обстріли майже не затихали. Із кінця квітня за словами Степана наші воїни практично не мали їжі та води, адже усе ділили із цивільними, що перебували у бункерах заводу.«Найтяжче без води. Збираємо конденсат. Але я тримаюся, бо дуже всіх вас люблю», – запевняв маму Степан, згадуючи також дружину і донечку Софійку. Вона народилася 11 травня 2021 року. Чоловік душі не чаяв у своїй маленькій Софійці, а востаннє бачив її дев’ятимісячною.

💔Рівно через рік після народження донечки, 11 травня 2022-го, ворожа авіабомба обірвала життя 31-річного українського захисника. Того дня під час виконання бойового завдання в районі «Азовсталі» в наслідок потужного авіаційного удару противника, який зруйнував декілька поверхів заводських конструкцій, Степан Єрьоменко отримав вибухову травму несумісну з життям.

🫂Степана любили всі, хто його знав. Завжди усміхнений та позитивний, заряджений на результат, дуже світла людина, щиросердна та відверта.

Указом Президента України у 2022 році посмертно нагороджений орденом «За мужність» III ступеня. 2 квітня 2024 року в Одеській області було закладено сад «Софія» на честь доньки Степана. У саду висаджено 31 персикове дерево, рівно стільки років було справжньому герою Степану Єрьоменку, який до останнього подиху захищав нашу країну.

🕯️Вічна пам'ять і слава Героям!

Більше про життя та подвиги наших Героїв – в онлайн Книзі Пам’яті Маріупольського краєзнавчого музею.