«В енергетику випадкові люди не приходять. Тут затримуються або на рік-два – або вже назавжди». Так про свою професію розповідає пан Любомир. Він справі свого життя віддав уже понад 50 років. Після «Львівської політехніки» – починав свій трудовий шлях інженером-електриком. А з моменту заснування НЕК «Укренерго» – кар’єрно зростав разом із молодою компанією: від інженера – до начальника відділу експлуатації релейного захисту та протиаварійної автоматики.

За півстоліття праці – пан Любомир встиг взяти участь у багатьох ключових для енергосистеми України подіях: від інтеграції «острова» Бурштинської ТЕС з об’єднаною енергосистемою континентальної Європи – до від’єднання ОЕС України від мереж росії та Білорусі та синхронізації із мережею ENTSO-E. При цьому, наш колега постійно навчався сам та передавав набутий досвід молодшим поколінням енергетиків.

«Я – фанат своєї справи. Якщо з’являється проблема – думаю про неї вдень і вночі, доки не знайду спосіб її вирішити. А під час війни відчуваю подвійний обов’язок: ми не маємо права на помилку чи байдуже ставлення до роботи. Коли вимагають обставини – працюємо вночі, у свята й вихідні, у дощ і сніг. Бо електроенергія – це основа роботи економіки та загалом нормального життя людей», – каже пан Любомир.

За багаторічну працю та внесок у розвиток енергосистеми України – наш колега отримав почесне звання «Заслужений енергетик України». Дякуємо панові Любомиру за справжню любов до професії і сумлінну роботу упродовж багатьох десятиліть. Пишаємося, що у нашому колективі є такі люди. Незламність не згасає!