💔”Люди молили, щоб ми витягнули хоча б дітей”: спогади бійця про трагедію Маріупольського драмтеатру

💔"Люди молили, щоб ми витягнули хоча б дітей": спогади бійця про трагедію Маріупольського драмтеатру
💔"Люди молили, щоб ми витягнули хоча б дітей": спогади бійця про трагедію Маріупольського драмтеатру
💔"Люди молили, щоб ми витягнули хоча б дітей": спогади бійця про трагедію Маріупольського драмтеатру

💔"Люди молили, щоб ми витягнули хоча б дітей": спогади бійця про трагедію Маріупольського драмтеатру

🏛❤️‍🩹16 березня 2022 року росіяни скинули авіабомби на Маріупольський драмтеатр. Знищення театру, де ховалися від обстрілів маріупольські родини з дітьми, шокував світ. Журналісти "Вчасно" знайшли чоловіка, який власноруч намагався дістати з-під завалів дітей.

Доброволець пригадує, як привозив дитячу суміш до театру. Навколо було багато дітей, і багато хто навіть не плакав — всі звикли до звуків вибухів. Вранці 16 березня місто почуло черговий вибух: окупанти скинули авіабомбу на театр. А після вибуху, за кілька секунд — перші крики та плач людей.

😢"Папа" почув авіаудар по Маріуполю, перебуваючи за 200 метрів від театру. Дуже злякався за родину знайомих, які в цей момент були у будівлі.

"Ми тоді навіть не зговорювалися: хтось крикнув "діти", ще хтось з побратимів — "Пацани, прильот!", і ми всі побігли. Нас тоді людей тридцять було, хто біг — і якісь незнайомі хлопці, й мої…побачили вогонь на третьому поверсі, руїни, дерева "скошені". Але найстрашніше було чути крики людей. Там стогнали, ридали, плакали всі", — пригадує військовий

😞"Папа" відразу почав діставати з-під уламків людей, кого міг. Руками відкопував жінок і чоловіків, діставав дітей, над якими "склалися" уламки. Військовий пригадує, що багато згорьованих людей, які знайшли своїх рідних загиблими, кричали і плакали.

"Через хвилин 20 я побачив своїх (знайому родину). Вони руками відкопували дітей, між ними попадали невеликі уламки, якісь двері, чи то картини, чи то рами… Батьки руками це все діставали, просили їх говорить із ними. Вони розмовляли про якісь такі речі, які здавалися нереальними, абсурдними: хто яке морозиво буде їсти, що замовити додому увечері… Тоді була думка, наче це якийсь сон, бо воно взагалі не клеїлось: тут розбитий театр, мертві люди, і розмови про морозиво", — каже доброволець

☝️"Папа" зізнається: після побаченого й пережитого в Маріуполі він тривалий час був упевнений, що загине поруч із побратимами та цивільними, яких вбивали не лише ракетами та бомбами, а й кулями. Наразі він воює, тому що не може пробачити всього скоєного росіянами.

Джерело