22 березня 2026 року Божого Преосвященний владика Кир Василій Івасюк, правлячий архиєрей Коломийської єпархії, та владика Петро Голіней, єпископ-помічник Коломийської єпархії, відвідали церкву Всіх Святих Українського народу парафії Різдва Пречистої Діви Марії селища Делятин.

Архиєреї у співслужінні численного духовенства та великої кількості вірних відслужили торжественну Божественну Літургію з нагоди 60-ї річниці від дня народження митрофорного протоієрея Богдана Іванюка, пароха селища Делятин.

У часі проповіді владика звернувся до присутніх: “Четверта неділя Великого посту наближає нас до Воскресіння Христового. Нинішнє Євангеліє проголошує страсті Христові – муки і розпʼяття між розбійниками. Народ України Йде до святкування своєї Пасхи у сімʼї великій і вольній. Такий шлях чекає кожну людину, яка бореться із власним гріхом та прямує від рабства гріха до свободи. Світло Божого слова допомагає нам перемогти зло.

Ісус Христос сходить із гори Тавор після свого Преображення. Учні побачили Його Божу природу, проявлену в тілі. Спускаючись з гори, вони роздумують між собою, що означає воскреснути з мертвих. Їхню розмову біля підніжжя гори перериває чоловік. Він підходить до Спасителя із проханням допомогти його синові, котрого тяжко мучить німий і глухий злий дух.

Вислухавши тяжку ситуацію батька, Христос вимовляє дивну фразу: «О роде невірний! Доки Я буду з вами? Доки вас терпітиму?» (Мр.9:19). Чому Він дорікає батькові, який приходить до Нього зі своїм лихом? Опанування злим духом забирає здатність людини спілкуватися з Богом. Згідно із Старим Заповітом, людина могла відчути Бога тільки з відкритим слухом і вміти володіти словом, щоб відповісти людині. Тому злий дух перешкоджає спілкуванню людини із Богом і тому він кидає юнака у вогонь і воду, щоб його погубити.

У такій ситуації батько має останню надію на Ісуса, котрий може йому допомогти, бо: «Все можливе тому, хто вірус» (Мр.9:23). Чоловік з надією крізь сльози відповідає: «Вірую, поможи моєму невірству!» (Мр.9:24). Тому Господь звільняє хлопця від влади злого духа. Людина – зрадлива, а Бог завжди вірний своєму слову. забули і відреклися від Божої допомоги.

Віруюча людина долає всі неможливі перешкоди. Особа, котра стає невірною власному покликанню, перестає бути Божою людиною і негайно потрапляє в рабство злого духа. Зламавши обіцянку вірності Богові, особа дозволяє злому духові вдертися до своєї душі і вдається у крайнощі та починає вірити іншим богам, щоб досягти власних цілей. Сподівання на потойбічні сили перетворює її на особисте золоте теля.

Вірний Богові християнин є завжди там, де Христос. Наша Церква кличе нас до вірності своєму покликанню. Ісус навчає, що лише молитвою і постом можна вигнати німого і глухого духа та впорядкувати стосунки з Богом і собою.

Молитва і піст — це визвольні речі. Кожен із нас уклав особистий завіт вірності Богові. Проте ми щодня виявляємо власну невірність у своєму християнському покликанню? Перевіряючи стан нашої вірності Богові благаємо: «Вірую, поможи моєму невірству!».

Визначною подією цього дня також стали ієрейські свячення отця Віктора Шабадаса, які уділив єпарх Коломийський кир Василій Івасюк.

На завершення торжества владики найперше привітали ювіляра із знаменним днем — 60-ю річницею від дня народження. Також були зачитані грамоти та листи вітання від Вселенського архієрея Лева, Папи Римського, та Блаженнішого Патріарха Святослава.

Своєю чергою отець Богдан щиро подякував архієреям та всім присутнім священникам і вірним за присутність і щиру молитву подяки за дар його життя.
Після цього владика Василій привітав новопоставленого ієрея Віктора та побажав йому наснаги в служінні на славу Божу. Наостанок новий ієрей склав щиру подяку Господеві за дар свого життя та покликання, архієреям — за батьківську опіку і благословення, а також усім людям, які долучилися до його формування та духовного зростання.

Увінчалися моління виконанням духовного гімну «Боже великий, єдиний».

Cтаття та світлини: піддиякон Роман Мизюк

Джерело