Передвесняний період і початок весняного для рослин ріпаку є одним із найкритичніших. Рослини уже за температури +2…+3 °С відновлюють вегетацію, що значно раніше, ніж пшениця озима.

Прогноз розвитку шкідників на озимому ріпаку під урожай 2026 року в Україні вказує на збереження високої загрози через сприятливі погодні умови для їх розмноження, зокрема через теплу осінь 2025 та прогнозовану теплу весну. Фітосанітарна ситуація залишається складною, вимагаючи регулярного візуального моніторингу, особливо у Західній Україні.

Для ефективного захисту ріпаку озимого у 2026 році критично важливо поєднувати прогноз розвитку популяцій шкідників з регулярним візуальним моніторингом безпосередньо в полі.

 

Шкідник		Фаза розвитку рослин на момент проведення монторингу		Поріг шкодочинності	Тип моніторингу
Українська назва	Латинська назва
Великий ріпаковий прихованохоботник	Ceutorhynchus napi	Формування бічних пагонів	ВВСН 20-29	10 жуків упродовж 3 днів у чашці; в кінці березня — 2-4 жуки на 25 рослинах	Моніториг за допомогою ловчої жовтої чашки
Стебловий капус-тяний приховано-хоботник	Ceutorhynchus quadridens	Формування бічних пагонів- подовження стебла	ВВСН 25-39	20 жуків упродовж 3 днів у жовтій посудині або 6 жуків на 25 рослин
Ріпаковий струч-ковий приховано-хоботник	Ceutorhynchus assimilis	Цвітіння	ВВСН 60-69	2-3 жуки у чашці продовж 3 днів ч
Ріпаковий квіткоїд	Meligethes aeneus	Початок бутонізації	ВВСН 50-52	1-2 жуки на рослину	Візуальний моніторинг
		Бутонізація	ВВСН 53-59	3-5 жуків на рослину
Капустяний стручковий комарик	Dasineura brassicae	Повне цвітіння-кінець цвітіння	ВВСН 65-69	1особина на 1 рослину, у випадку великої чисельності прихованохобот-ника 1 особина на 3-4 рослини
Капустяна попелиця	Brevicoryne brassicae	Розвиток плодів	ВВСН 71-79	2 колонії на м кв. на краю поля

Для ефективного моніторингу шкідників необхідно розставити на полях жовті ловчі чашки і відслідковувати чисельність та динаміку появи шкідників. Пастку рекомендується встановити за 20 м від краю поля по 1 пастці з кожного краю поля та розмістити на одному рівні з рослинами. Для цього можна використати, наприклад, дерев’яний кілок або пластикову трубу. А також, потрібно налити у пастку води приблизно до середини посудини та додати 1-2 краплини поверхнево-активної речовини, наприклад, засобу для миття посуду. Додавання речовин, які знижують поверхневий натяг рідини, необхідно для того, щоб гарантувати що шкідники не зможуть вилізти з пастки. Контроль шкідників проводити приблизно в один і той самий час, бажано опівдні.

Слід пам’ятати, що на діяльність шкідників суттєво впливають метеорологічні умови. Під час сонячної безвітряної погоди у пастку зазвичай потрапляє більше комах, ніж за дощової та холодної погоди.

 

Ганна  МАСИНЕЦЬ                                                                                                                              державний фітосанітарний інспектор

Джерело