25 березня 1918 року Рада Білоруської Народної Республіки (БНР) прийняла Третю Статутну грамоту, якою проголосила незалежність білоруської держави. У цьому документі офіційним державним прапором було затверджено біло-червоно-білий стяг, гербом – “Пагоня”, державною мовою – білоруська.

Після лютневої революції 1917 року в Білорусі, як і в Україні, почалися процеси національного відродження. Але в Білорусі набагато більший вплив мали контрольовані більшовиками ради робітничих і селянських депутатів, що гальмувало ці процеси. Попри це, в грудні 1917 року в Мінську відкрився перший Всебілоруський з'їзд, делегати якого виступали за автономію і незалежність білоруської держави. З'їзд так і не завершився – його розігнали більшовики, заарештувавши 27 членів президії.

У лютому в Бресті було укладено мирний договір, зокрема і між більшовицькою росією та Четвертним Союзом – Німеччиною, Австро-Угорщиною, Болгарією й Османською імперією. За умовами договору північно-західна частина Білорусі відходила німцям, решта території країни – росії. Але більшовики не погодилися на ці умови, тому Німеччина силою ввела війська на ці території.

Під натиском німецької армії 19 лютого 1918 року більшовики евакуювалися з Мінська. У ніч на 21 лютого виконком Ради Першою Статутною грамотою оголосив, що бере владу в свої руки, і створив уряд – Народний секретаріат. 9 березня 1918 року в Мінську була прийнята Друга Статутна грамота, якою проголошувалося створення Білоруської Народної Республіки, а також свободу слова, друку, зборів, страйків, совісті, недоторканності особи і житла, право на автономію, рівність мов. Скасовувалося право приватної власності на землю: “Земля передається без викупу тим, хто на ній працює”. Встановлювався 8-годинний робочий день.

25 березня 1918 року Народний секретаріат прийняв Третю Статутну грамоту, яка проголошувала незалежність БНР. Була прийнята тимчасова конституція, введені паспорти громадян БНР, за якими вони могли виїжджати за кордон.

Почалося національне відродження в освіті, культурі. За 1918 рік у Мінську відкрилися дев'ять білоруських початкових шкіл, були надруковані підручники з арифметики та географії білоруською мовою і “Беларуская граматика для шкіл” Броніслава Тарашкевича. З'явилася Мінська вища музична школа, яка пізніше стала консерваторією, йшла підготовка до відкриття Білоруського університету (у майбутньому БГУ).

БНР проіснувала менше року. Уже 10 грудня 1918 року Мінськ знову був окупований червоною армією, після чого Рада БНР була змушена емігрувати за кордон.

У радянські часи будь-які згадки про БНР та Третю Статутну грамоту були заборонені. Традиція відзначати цей день повернулася в кінці 1980-х. Сама назва День Волі з’явилася в 1990 році. У 1994 році президент Лукашенко згорнув усі прояви білоруського національного відродження: були скасовані національний біло-червоно-білий прапор, герб “Пагоня”, російська мова стала другою державною і поступово витіснила білоруську з усіх сфер вжитку. Під забороною опинилося і святкування Дня Волі.

Попри це, і національний прапор, і “Пагоня”, і рідна мова залишилися атрибутами національної самоідентифікації білорусів. У 2020 році масові протести проти фальсифікації президентських виборів відбувалися саме під національними прапорами. Біло-червоно-білий стяг і герб “Пагоня” зображені на шевронах білорусів, які з 2014 року пліч-о-пліч із українцями воюють проти спільного ворога. Прикметно, що саме у День Волі, 25 березня 2022 року, до складу ЗСУ увійшло одне з найбільших білоруських добровольчих формувань – Полк імені Кастуся Калиновського, названий на честь національного героя Білорусі.

Сьогодні на боці України воює майже півтори тисячі білорусів. Біля 90 білорусів віддали життя за нашу і вашу свободу. Деякі імена досі не оприлюднені з метою безпеки їхніх рідних, яким на території Білорусі можуть загрожувати репресії.

Вітаємо братів-білорусів із Днем Волі і висловлюємо сподівання, що настане день, коли Білорусь стане вільною і демократичною державою.

Жыве Беларусь!

Слава Україні!