Ініціативи, спадщина, підтримка людей: культурне життя Сватівської громади в умовах релокації

Для Сватівської громади, яка нині працює в умовах вимушеної релокації, культура стала не лише напрямом діяльності, а важливим інструментом збереження спільності та ідентичності. За відсутності можливості фізично бути на рідній землі зв’язок із нею підтримується через творчість, традиції, спільні заходи та колективну пам’ять.

📌МИСТЕЦТВО ЯК ПРОСТІР ДЛЯ ВІДНОВЛЕННЯ

Комунальний заклад «Сватівський міський Народний дім «Сватова-Лучка» став тим осередком, навколо якого сьогодні гуртується культурне життя громади. Він не лише зберіг команду фахівців, але й зумів переформатувати свою діяльність, зробивши її ще більш доступною, різноманітною та затребуваною.

Унікальність підходу полягає в тому, що кожен проєкт – це не одноразова акція, а система взаємодії. Онлайн-фестивалі, присвячені Лесі Українці та Тарасу Шевченку, збирають щороку до 150 учасників, а їхніми глядачами стають понад 6600 підписників офіційної сторінки.

Одним із найбільш резонансних напрямів роботи став проєкт «Територія мистецтва». Майстеркласи з декоративно-ужиткового мистецтва, що проводяться на базі Координаційного центру Сватівської МВА в Броварах та Нижньодуванського хабу в Харкові, стали для внутрішньо переміщених осіб справжньою терапією.

Поруч із цим існують ініціативи, що працюють на різні потреби громади. «Поетична кав’ярня» збирає земляків на поетичні вечори, де слово стає оберегом і джерелом натхнення. «Бадьорий старт» пропонує руханки, що допомагають тримати себе у формі та зберігати енергію. «Місце сили» – це простір для розмов про важливе, де підтримка ментального здоров’я стає спільною справою.

📌НЕМАТЕРІАЛЬНА СПАДЩИНА: ТЕ, ЩО НЕМОЖНА ЗНИЩИТИ

Сватівська громада сьогодні веде системну роботу з фіксації та популяризації власних унікальних традицій. Із 2023 року до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини внесено «Традиційне ремесло бджільництва», а до обласного переліку – «Традиція приготування хлібного виробу «Стульник» у селі Мілуватка».

Минулого року розпочалася робота над внесенням ще одного унікального елементу – «Особливості святкування Івана Купала на Сватівщині».

Ця робота має глибокий сенс: вона дає можливість молодому поколінню, навіть далеко від рідних домівок, відчути глибину свого коріння, усвідомити, що їхня культура – це не абстрактне поняття, а жива тканина, яку вони можуть досліджувати, зберігати й передавати далі.

У 2025 році громада презентувала свої традиції на двох знакових майданчиках: фестивалі «Жива спадщина – незламна ідентичність» до Міжнародного дня нематеріальної культурної спадщини та в Національному музеї народної архітектури та побуту України, де демонструвала традиції Зелених свят Луганщини. Це була можливість заявити на всю Україну: Сватівщина жива, її культура не зникла й не зникне.

📌КУЛЬТУРА ЯК ЗАПОРУКА ПОВЕРНЕННЯ

Особливе місце в культурному житті громади посідає творчість Валерія Ляшика – керівника народних колективів КЗ «СМНД «Сватова-Лучка». Перебуваючи в лавах Збройних Сил України, він продовжує створювати авторські музичні проєкти. Його приклад – це наочне свідчення того, що культура для сватівчан – не додаткова опція, а невід’ємна частина їхнього життя, яка супроводжує їх навіть у найскладніших обставинах.

Сьогодні Сватівська громада створила унікальну модель функціонування культури в умовах вимушеного переміщення. Це модель, у якій кожен працівник – від керівника до методиста – усвідомлює свою відповідальність перед історією та майбутнім.

Сьогодні культура Сватівщини – це не лише збереження традицій, а й практичний інструмент для підтримки земляків та підготовки до майбутнього повернення. Культурні проєкти, які реалізуються в умовах релокації, створюють основу для відновлення громади на рідній землі після її звільнення.