Петиція ветерана та біолога Андрія Тупікова з вимогою захистити високогір’я Карпат від вітряків та хаотичної забудови курортами-монстрами набрала понад 25 000 голосів за 6 днів. Про це повідомляє громадська ініціатива “Голка”. Цю петицію зареєстрували в Офісі президента з п’ятої спроби.

Тупіков вимагає у президента невідкладно подати до Верховної Ради законопроєкт, що врегулює особливі умови сталого розвитку Карпатського регіону та забезпечить охорону його унікальних природних комплексів, ландшафтів та культури. 

Законодавча ініціатива президента має також унеможливити суцільні рубки лісів, будь‑які форми масштабного будівництва й розміщення пов’язаної інженерної інфраструктури на територіях вище 1000 метрів над рівнем моря, а також на інших природних ділянках, які мають ключове значення для збереження біорізноманіття, водних ресурсів і ландшафтів.

Автор петиції Андрій Тупіков наголошує, що Володимир Зеленський через кілька місяців після свого обрання президентом зазначив: “Ми розуміємо, що для багатьох із вас Карпати – це просто велика годівниця, але це наша країна, і ми не дамо вам її з’їсти”. Ветеран додає, що Карпати займають лише 4% території України, а їх високогірна частина – менше 1% і залишаються останнім резервом дикої природи, де можуть проходити реабілітацію ветерани.

“У час, коли російська агресія проти України призводить до численних руйнувань інфраструктури та значній шкоді природі й культурній спадщині, ми не маємо права власноруч масштабувати ці втрати в середині країни, руйнуючи Карпати під прикриттям вузькогалузевих інтересів. Збереження Карпат – це не лише наш національний обов’язок, але й виконання міжнародних природоохоронних зобов’язань України. Втрата цих територій означала б втрату природного ресурсу, здатного підтримувати відновлення суспільства у післявоєнний період”, – йдеться у петиції.

Окрім цього, Тупіков у петиції наголошує, що вкрай необхідно створити нові та розширити вже наявні природоохоронні території в Карпатах, зокрема: заказників “Вільний Свидовець”, “Полонина Гостра”, “Полонина Красна”, “Полонина Апецька”, “Полонина Бичків”, “Лютянська Голиця”, “Верховинський Вододільний хребет”, національних природних парків “Величні Карпати”, “Верховинський”. Клопотання про це вже давно було подано до профільного міністерства.

Петицію підтримали відомі громадські діячі, журналісти та блогери, зокрема президент Києво-Могилянської академії Сергій Квіт, продюсер Ігор Кондратюк, журналіст-розслідувач з “Української правди” Михайло Ткач, блогер Ігор Лаченков, очільники громадських організацій ANTS та Центру протидії корупції Ганна Гопко та Дар’я Каленюк. 

Окрім того, на захист Карпат виступила низка громадських природоохоронних організацій – “Екологія-Право-Людина”, “Екодія”, “WWF-Україна”, “Грінпіс-України”, “Екоклуб”, “Екосфера” , Free Svydovets , “Українська природоохоронна група”, “Голка”.

Петицію також підтримали публічно народні депутати з різних фракцій Юлія Овчинникова та Олександр Дануца зі “Слуг” народу”, Іванна Климпуш-Цинцадзе, Ірина Геращенко та Володимир В’ятрович з ЄС, Наталія Піпа, Роман Лозинський та Ярослав Юрчишин з “Голосу” та інші.

Нагадаємо, законопроєкт “Про Смарагдову мережу” народні депутати провалили ще 2021 року. Тоді журналісти зафільмували переписку між народними депутатами із Закарпаття, що цей закон унеможливить будівництво у Карпатах і його треба блокувати. Закон і досі не проголосували.

У 2025 році Верховна Рада підтримала так званий закон Ігоря Мазепи (проєкт 12089), яким намагалися обнулити претензії до дерибанників зелених зон та узбереж, якщо з моменту незаконного відчуження землі у громади чи держави пройшло більше 10 років. Якщо ж цей термін ще не минув і держава чи громада хоче повернути своє майно через суд, то з бюджету треба внести на депозит суму, яка дорівнює ринковій вартості майна. Європарламент та Єврокомісія розкритикували цей закон. Міжнародні партнери назвали це легалізацією краденого. Ще більшу загрозу для збереження природи та культурної спадщини несе несе новий проєкт Цивільного кодексу, який лобіює голова Верховної Ради Руслан Стефанчук.

Цього ж року Верховна Рада вирішила поєднати три міністерства в одне і в Кабінеті міністрів зникло Міністерство довкілля, яке допомагало блокувати шкідливі законодавчі ініціативи. Попри звернення майже 130 організацій, яке ініціювали “Екологія – Право – Людина” разом з “Голкою”, парламент досі не відновив роботу профільного міністерства.

У 2026 році Міністерство економіки видало позитивний висновок оцінки впливу на довкілля для будівництва вітряків на полонині Руна в Карпатах. Там веде забудову фірма, наближена до колишнього регіонала Максима Єфімова. Дорогу на полонину побудувало ДП “Ліси України” за власні кошти, для цього вирубавши праліс і почавши будувати фундаменти до отримання офіційного дозволу на реалізацію проекту. Природоохоронні організації розкритикували рішення Мінекономіки не лише з огляду на шкоду для довкілля, а й з огляду на те, що уряд по суті встановлює неоднакові правила гри для бізнесу. Від таких рішень, які легалізують порушення, страждає і доброчесний бізнес, який спершу оформлює дозволи, а потім розпочинає роботи.

Джерело: Голка

Джерело