У п’яту неділю Великого посту, 29 березня, на батьківщині блаженного священномученика Симеона Лукача, у селі Старуня, відбулися молитовні чування. Їх очолив Владика Гліб Лончина, Єпископ-емерит УГКЦ.

Цього місяця програма чувань була дещо незвичною, оскільки розпочалася з Архієпархіальної Хресної дороги. Духовенство та вірні Івано-Франківської Архієпархії з’їхалися до Відпустового центру блаженного Симеона у селі Старуня, щоб разом пройти Хресну дорогу та розважати над стражданнями нашого Спасителя.

Головною темою цієї Хресної дороги стала родина, адже Українська Греко-Католицька Церква цей рік присвятила питанням душпастирства української родини в умовах війни. Глибокі тексти розважань, які священнослужителі підготували самостійно, торкалися сердець багатьох людей.

Читайте більше — «Любов, випробувана вогнем і хрестом, сильніша за смерть»: у Старуні відбулася Архієпархіальна Хресна дорога

Далі розпочалася молитва Вечірні, після якої було звершено богослужіння, яке очолив ректор Івано-Франківської духовної семінарії ім. свщмч. Йосафата о. Тарас Путько разом із духовенством.

Після Вечірні Владика Гліб виголосив науку, у якій розважав над подією Благовіщення Пресвятої Богородиці. Архієрей звернув увагу на три головні моменти євангельської події: привіт ангела, тривогу Марії та її відповідь Богові. За словами Владики, привітання Архангела Гавриїла — «Радуйся, благодатна» — стосується не лише Пресвятої Богородиці, але в певний спосіб і кожного християнина, адже Бог обдаровує людину своєю ласкою, силою і присутністю.

Владика Гліб наголосив, що людина часто недооцінює дар Божої благодаті у своєму житті та зосереджується лише на власній гріховності. Водночас, як зауважив проповідник, християнин покликаний пам’ятати про свою гідність Божої дитини і жити згідно з нею. «Ми є благодатні, ми є обдаровані, нам дано Божу силу, Божі дари, Божу ласку», — підкреслив Владика.

Роздумуючи над словами Богородиці, Єпископ-емерит пояснив, що Її смирення не було самозвеличенням через чесноту покори, а глибоким усвідомленням того, що Бог зглянувся на найубогішу і найостаннішу зі Своїх слуг. Саме тому Марія, почувши ангельське привітання, стривожилася. Водночас її запитання – «Як же воно станеться?» – не було виявом недовіри, але пошуком того, як Їй послужити Богові у великій місії.

Окремо Владика Гліб наголосив, що кожна людина має у житті своє покликання і не є випадковою у Божому задумі. За його словами, наша вартість не походить від успіху, становища чи оцінки інших людей, але від того, що ми є улюбленими Божими дітьми. «Якщо хтось не знає, то нехай собі скаже: я улюблена Божа дитина. То є наша тотожність, то є наша ідентичність», — сказав він.

На завершення науки Владика закликав вірних вчитися у Пресвятої Богородиці постави служіння. Коментуючи Її слова «Ось я, слугиня Господня», Архієрей наголосив, що християнське життя не повинно зводитися до пошуку власної першості, але до готовності служити Богові й одні одним — у родині, у праці, у щоденних взаєминах. Він заохотив вірних частіше роздумувати над подією Благовіщення і втілювати її зміст у власне життя.

Відтак Владика Гліб прочитав молитви на оздоровлення, а о. Юрій Сидір звершив молебень до блаженного священномученика Симеона, просячи дару здоров’я та зцілення для всіх хворих і потребуючих.

Кульмінаційною частиною молитовного вечора стала Архієрейська Божественна Літургія, яку очолив Владика Гліб Лончина. Звертаючись до паломників під час проповіді, Владика зосередив увагу на євангельському уривку про синів Заведеєвих, які просили для себе місця праворуч і ліворуч від Христа у Його славі. Проповідник зауважив, що це прохання пролунало відразу після того, як Ісус говорив учням про Свої страждання, і саме тому воно виявляє людську нетактовність, самозосередженість і нерозуміння Божої дороги.

Владика Гліб звернув увагу, що Христос не принижує Своїх учнів, не відкидає їх, але терпеливо веде до глибшого розуміння. За його словами, Ісус є досконалим Учителем, Який не лише вказує на помилку, але допомагає людині призадуматися над собою. «Хто хоче бути першим, хто хоче бути найкращим, нехай буде останнім», — пригадав Архієрей слова Спасителя.

У своїй проповіді Владика підкреслив, що Христос відкриває учням зовсім іншу логіку життя, ніж та, до якої звик світ. Якщо земні можновладці панують і гнітять, то між учнями Ісуса має бути інакше — через служіння, жертовність і любов. Саме тому прикладом для всіх є сам Христос, Який, як наголосив Владика, «прийшов не щоб Йому послужили, але щоб послужити і віддати Своє життя за багатьох».

Архієрей заохотив вірних не витрачати життя на мрії про першість, визнання чи власну вигороду, але ставити на перше місце Бога і заради Нього служити ближньому. Йдеться, за словами Владики Гліба, про дуже конкретну поставу — співчувати тим, хто терпить, допомагати тим, хто опинився у біді, дбати одні про одних у родині, на роботі та в усіх щоденних обставинах.

«Ісус прийшов не щоб Йому послужили, але щоб послужити», — наголосив Владика Гліб, додаючи, що саме в цій науці відкривається дорога до миру, злагоди і справжньої любові між людьми.

Завершилися молитовні чування молитвою за Батьківщину Україну, яку прочитав Владика Гліб. Текст цієї молитви свого часу написав праведний Митрополит Андрей Шептицький.

Відтак усі присутні помолилися в наміренні Святішого Отця Папи Лева XIV, щоб отримати повний відпуст. На завершення паломників поблагословили освяченою водою.

«Дякуємо всім, хто провів цей молитовний день і вечір у Відпустовому центрі в Старуні, щоб ще раз наблизитися до Господа Бога, вступаючи у завершальну частину Великого посту», — зазначають у дописі на сторінці паломницького центру.

Департамент інформації Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ

Джерело

Друк / PDF