Фейк: Українські військові «знищили половецькі статуї під виглядом дерусифікації»

  • Автор допису:

Пропагандисти підробили скриншот реальної новини, замінивши евакуацію половецьких статуй на «знищення». Натомість у справжній новині йдеться про те, як українські військові рятують ці пам’ятники, пошкоджені внаслідок російських обстрілів.

У мережі поширюється повідомлення про те, що військовослужбовці 425-го полку ЗСУ нібито «знищили половецькі статуї під приводом дерусифікації». Публікації супроводжуються скриншотом новини та емоційними коментарями про нібито «знищення власної історії» в Україні. 

Скриншот – news-kharkov.ru

Насправді це фейк, створений шляхом редагування реального матеріалу українського медіа.

Як «доказ» пропагандисти використовують змінене зображення новини. Йдеться про матеріал, опублікований 13 березня радіо «Накіпіло». В оригіналі він має зовсім інший зміст і назву: «”Бабу розкололо навпіл”: військові евакуювали кам’яні статуї з прифронтової Дніпропетровщини». У цьому матеріалі наведено бесіду з істориком та військовослужбовцем 25-ї окремої повітряно-десантної Січеславської бригади, який розповідає про евакуацію кількох половецьких баб та однієї енеолітичної статуї з прифронтової території.

Скриншот – radio.nakypilo.ua

У тексті прямо зазначено, що один із пам’ятників вже був пошкоджений внаслідок російських обстрілів. Саме тому військові разом із музейними фахівцями займаються їхнім порятунком та перевезенням у безпечні місця. Жодних згадок про «знищення», «дерусифікацію» або схожі дії в оригінальному матеріалі немає. Пропагандисти не лише змінили заголовок і текст, а й додали вигадані цитати, повністю спотворивши зміст новини.

Водночас, реальна ситуація з половецькими бабами в Україні справді залишається тривожною – але не з тих причин, про які пишуть пропагандисти. Ці пам’ятки регулярно страждають саме внаслідок російської агресії. Зокрема, у 2022 році під Ізюмом на горі Кременець російські війська пошкодили кілька половецьких баб: одну зі статуй було розколото внаслідок обстрілу, інші зазнали серйозних пошкоджень. Цей випадок широко висвітлювався українськими ЗМІ як приклад втрат культурної спадщини через бойові дії.

Крім того, фіксуються й випадки вандалізму. Після окупації Ізюма на кам’яних статуях виявляли сторонні позначки та символіку, зокрема радянські прапори, що свідчить не лише про фізичне, а й про символічне знецінення цих пам’яток. Такі дії мають характер демонстративного присвоєння та зневаги до локальної історії.

Окрему проблему становить пошкодження пам’яток під час дій окупаційних адміністрацій. Зокрема, на тимчасово окупованих територіях Луганської області повідомлялося про випадки переміщення половецьких баб, під час яких вони ушкоджувалися через неналежні умови транспортування. У таких випадках йдеться не про бойові дії, а фактично про знищення пам’яток внаслідок недбалого чи свідомо зневажливого поводження.

Саме через ці загрози українські військові, історики та музейні фахівці змушені евакуювати такі об’єкти з прифронтових територій. Це складний і ризикований процес, однак він дозволяє зберегти пам’ятники, які інакше можуть бути повністю знищені. Переміщення статуй до більш безпечних регіонів є стандартною практикою захисту культурної спадщини в умовах війни.

Загалом ситуація з половецькими бабами є частиною ширшої тенденції. За час повномасштабного вторгнення в Україні було пошкоджено або знищено сотні об’єктів культурної спадщини – від історичних будівель до археологічних пам’яток. У цьому контексті половецькі баби особливо вразливі, оскільки часто розташовані в зоні бойових дій, просто неба (на пагорбах і курганах) і не мають жодного фізичного захисту.

Отже, повідомлення, що розповсюджується агітпропом, є не лише фейком, а й прикладом маніпуляції, яка повністю перевертає реальність. Дії, спрямовані на порятунок культурної спадщини, видаються за її знищення, тоді як реальна загроза для цих пам’яток походить від війни та дій російських військ. Раніше пропагандистські ресурси розповсюджували дезінформацію про те, що уряд України нібито знищив понад 5 тисяч об’єктів культурної спадщини.

Джерело