Пам’яті сержанта Віталія Шеліха (позивні «Дєд» і «Батя») Не уявляв життя без роботи на землі
- Автор допису: Український інститут національної пам'яті
Не уявляв життя без роботи на землі
Віталій народився 7 листопада 1965 року у селі Капустинці на Київщині. Після школи проходив строкову службу в армії. Згодом створив сімʼю та оселився у Переяславі на Київщині.
Працював спочатку водієм на місцеві швейній фабриці, а після розпаду СРСР – на різних приватних підприємствах.
У 2014 році Віталій пішов добровольцем в АТО. Півтора роки служив снайпером, отримав медалі «За взірцевість у військовій службі» ІІІ ступеня, «Захиснику Вітчизни», відзнаку Президента України «За участь в антитерористичній операції» та нагрудний знак «Знак пошани» від Міністерства оборони
У 2022 хотів повернутися до 95 окремої десантно-штурмової бригади, проте не пройшов за віком, тому Віталій влаштувався служити механіком-водієм в інженерно-саперну роту.
Віталій загинув 18 березня 2024 під час виконання бойового завдання поблизу села Терни на Донеччині – підрозділ потрапив під обстріл із РСЗВ "Град".
Поховали воїна у Переяславі.
Вічна пам’ять Захисникові!
Фото з сімейного архіву
За матеріалами Переяславської міської ради, Переяслав.City, петиції про присвоєння звання Героя України
Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform
