Культура, яка тримає людей навіть на відстані: досвід Марківщини

Коли рідна земля опиняється в окупації, а люди роз'їжджаються по всій Україні, культура часто залишається єдиною ниткою, що з'єднує минуле з майбутнім. Для Марківської громади ця нитка не просто не обірвалася – вона стала міцнішою.

Головними майданчиками, де сьогодні триває культурне життя, є Координаційний центр Марківської СВА та Центр життєстійкості. До них додаються онлайн-платформи, які дозволяють не втрачати зв'язок із тими, хто опинився далеко.

📌КУЛЬТУРА ЯК СПОСІБ СКАЗАТИ «МИ ТУТ, МИ РАЗОМ»

Марківський відділ культури, національностей, релігій та туризму взяв на себе роль координатора всіх значимих подій. Упродовж року тут організовували заходи до державних дат, які мають значення для кожного українця.

Для молоді це особливий напрям роботи. Через літературні зустрічі, перегляди фільмів, виставки та відверті розмови діти й підлітки вчаться бути свідомими громадянами. Вони розуміють: патріотизм – це не гучні слова, а щоденна робота над собою і своїм ставленням до країни.

У Координаційному центрі збираються люди різного віку. Тут немає випадкових відвідувачів – сюди приходять ті, хто шукає підтримки і хоче відчути, що він не сам. Творчі зустрічі, тематичні бесіди – усе це працює на одну мету: зберегти громаду як спільноту, навіть якщо її члени живуть у різних містах.

Для дітей облаштували окрему кімнату. Там малеча малює, ліпить, грається, дивиться мультфільми. Майстер-класи та літературні години допомагають їм не просто розважитися, а й адаптуватися до нового життя, не втрачаючи зв'язку з рідною Марківкою.

📌ЦИБУЛЯ «МАРКІВСЬКА»: БРЕНД, ЯКИЙ ОБ'ЄДНУЄ

Здавалося б, що може бути простішим за цибулю? Але для Марківщини це не просто городня культура, а справжній символ. Традиція вирощування цибулі сорту «марківська» разом з усіма обрядовими та господарськими практиками вже внесена до обласного інвентарю об'єктів нематеріальної культурної спадщини. Це означає, що історія, яку передавали з покоління в покоління, отримала офіційне визнання.

Сьогодні через виставки, презентації, майстер-класи та інформаційні матеріали марківчани знайомлять зі своєю унікальною традицією інших. Для тих, хто виїхав, це спосіб доторкнутися до рідного, згадати, як пахне земля в рідному городі, і передати цю пам'ять дітям.

Марківська громада не збирається зупинятися. У планах – подання традиції вирощування «марківської» цибулі до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини. Це серйозна заявка на те, щоб про маленьку громаду дізналася вся країна.

Далі більше: міжрегіональні культурні події разом із громадами-партнерами, залучення молоді до дослідження власної історії, створення молодіжних ініціатив. Розширюватиметься й діяльність Координаційного центру та Центру життєстійкості – там планують більше виставок, презентацій, проєктів. І звісно, готуються до того дня, коли Марківщина буде деокупована, а її заклади культури запрацюють знову.

Головний меседж, який несе громада, простий: ми зберігаємо свої звичаї, підтримуємо одне одного і працюємо щодня. Заради майбутнього, заради того, щоб повернутися.