☝️Понад 19 з половиною тисяч українських дітей були депортовані. Тисячі можуть бути вивезеними з Маріуполя. Через дії країни-агресора наразі точно цифру неможливо зафіксувати.

🇪🇺На рівні Ради Європи, у Страсбурзі, тема депортації українських дітей постала як питання, що потребує конкретних рішень: повернення дітей і притягнення Росії до відповідальності.

У цьому контексті була презентована ініціатива Mariupol Justice – глобальний правозахисний проєкт, що працює з доказами і формує підґрунтя для міжнародних юридичних процесів.

Комісар Ради Європи з прав людини Майкл О’Флаерті наголосив:

«Ми не зможемо досягти сталого миру без притягнення до відповідальності, і не маємо права жертвувати справедливістю заради поверхневого миру. Саме тому трибунал щодо злочину агресії є таким важливим, і я продовжуватиму надавати йому повну підтримку».

Основою процесу формування доказової бази є покази людей, які пережили облогу, втратили рідних, були поранені чи депортовані. Свою історію у стінах Ради Європи розповів маріуполець Ілля Матвієнко — перша дитина, яку вдалося повернути з окупації після депортації.

«Почався обстріл. В сусідню будівлю влучила ракета, і уламки від тої ракети попали мені в ноги, а мамі в лоб. Вже на наступний день вона померла і потім вдень приїхали російські окупанти, які мене депортували до Новоазовськ, а потім в Донецьк. Своїми історіями ми підштовхуємо Європу не забувати, що ми існуємо. Що є така дуже велика проблема у вигляді Росії і всього, що вона робить з Україною», — маріуполець Ілля Матвієнко.

Важливу роль у процесі фіксації свідчень відіграє партнер проєкту Mariupol Justice – Фонд Ріната Ахметова, який упродовж багатьох років системно збирає і зберігає історії людей, що пережили війну. Музей «Голоси мирних» вже зібрав 145 000 таких історій.

Об’єднання зусиль дозволяє перейти від окремих свідчень до системної роботи:

фіксація злочинів ➡️ їхнє міжнародне визнання ➡️ юридичні рішення ➡️ справедлива компенсація постраждалим