190 РОКІВ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ МИКОЛИ СКЛІФОСОВСЬКОГО

Цього дня минає 190 років з дня народження видатного українського хірурга Миколи Васильовича Скліфосовського.

Майбутній хірург народився на хуторі Карантин, неподалік Дубоссар, у багатодітній родині дрібного чиновника та шляхтича. Назва хутора була не випадковою, адже тут розташовувалася карантинна станція для хворих на холеру, з епідемією якої боровся та від якої помер його батько. Вважається, що саме це вплинуло на подальшу кар’єру Скліфосовського.

У 1854 році Скліфосовський завершив навчання в Другій чоловічій гімназії в Одесі та за кошт місцевої громадськості відправився вивчати медицину в Московському університеті. Під час навчання проявив себе як один із кращих студентів; зокрема, приділяв велику увагу вивченню анатомії як основи хірургії, чим часто тоді нехтували лікарі.

У 1859 році повернувся в Одесу, де досить швидко зарекомендував себе талановитим хірургом. Йому пропонували високі адміністративні посади, але Скліфосовський відмовлявся через бажання й надалі оперувати. У 1863 році в Харкові захистив докторську дисертацію з гінекологічної хірургії. Наступні два роки стажувався в клініках Німеччини та Англії. Згодом певний час викладав у Київському університеті, але врешті його перевели до Імператорської медико-хірургічної академії у Петербурзі.

У якості військового хіріруга Скліфосовському довелось взяти участь у чотирьох війнах: австро-прусській, франко-прусській, російсько-турецькій та сербсько-чорногорсько-турецькій. Досвід, отриманий у війнах, зробив Скліфосовського одним із найвидатніших польових хірургів. Лікар суттєво покращив або взагалі змінив тодішні способи оперування вогнепальних поранень та переломів.

Разом з іншим видатним польовим хірургом Миколою Пироговим, а також Ернстом фон Бергманом та Карлом Реєром, Скліфосовський став піонером застосування антисептики та асептики в хірургії. Також Микола Васильович був першим хірургом у Російській імперії, який успішно оперував онкологію стравоходу.

У 1902 році після перенесеного інсульту Скліфосовський повернувся до свого маєтку в селі Яківці (нині частина міста Полтава), де помер за два роки.