3 травня, у неділю Розслабленого, в Україні відзначають День хворого — день особливої уваги до тих, хто переживає біль, недугу чи втрату. Під час недільного богослужіння у храмах звучатиме євангельське читання про людину, що роками чекала зцілення й втрачала надії навіть у тривалому стражданні. І саме в умовах війни, цей день набуває ще глибшого змісту: рани — тілесні й душевні — стали частиною досвіду мільйонів українців.

Церква, цього дня прагне говорити до зранених мовою доброго самарянина — того, хто не проходить повз людський біль.

«Разом із усією нашою Церквою складаємо перед Господом болючі рани наших захисників — військових, які зазнали поранень на фронті, втратили здоров’я, кінцівки, здатність бачити чи чути. Їхні тіла позначені шрамами війни, а серця — часто невидимим болем, травмами, тривогами, страхом і нічними кошмарами. Поруч із ними — поранені й хворі цивільні: дорослі й діти, люди похилого віку, постраждалі від обстрілів, ті, хто втратив домівку, близьких, дах над головою і тепер бореться не лише за життя, а й за збереження людської гідності», — наголосив у своєму зверненні до Дня хворого Глава УГКЦ Блаженніший Святослав.

Водночас Патріарх закликав побачити у кожному стражденному обличчя Христа і не залишатися байдужими до людського болю.

Цей день — не лише про співчуття, а й про дію. Йдеться про прості, але важливі жести: молитву, відвідини, телефонний дзвінок, добре слово чи підтримку. «Адже іноді для хворого чи пораненого одне щире слово, усмішка чи проста присутність поруч стають знаком Божої любові».

За словами Блаженнішого, навіть тривала недуга може стати досвідом єднання з Христом. Саме тоді людська слабкість постає не як поразка, а як простір, у якому народжується здатність нести тягар іншого і відкривати Божу присутність.

У неділю Розслабленого це звернення буде зачитане вірним у храмах, як нагадування про відповідальність кожного — бути поруч із тими, хто несе тягар болю.

Читайте також:
Звернення Блаженнішого Святослава до Дня хворого

День хворого — це не лише про тих, хто страждає. Це також про тих, хто може стати підтримкою. У час випробувань Церква закликає не втрачати надії, довіряти Богові свої рани — особисті й спільні — і пам’ятати: навіть у темряві Господь веде свій народ до життя.

Звернення Глави УГКЦ також має конкретний вимір для літургійного життя Церкви. Зокрема, цього дня Предстоятель доручив отцям-душпастирям під час сугубої єктенії додати особливі молитовні прохання:

Ще молимось Господеві Богу нашому за всіх хворих, за зцілення їхніх душ і тіл. Утверди, Господи, їхню віру й укріпи їх у надії, бо Ти є джерело оздоровлень і податель усякого добра.

Ще молимося за всіх медичних працівників і за тих, хто своєю працею приносить немічним полегшення страждань і болю. Подай, Господи, їм Свою благодать, щоб їхні душі були завжди сповнені милосердя, доброти і співчуття до хворих, а в праці вони завжди виявляли глибоку пошану до їхньої гідності.

Ще молимося за всіх священнослужителів-капеланів і за тих, хто здійснює волонтерське служіння хворим. Подай, Господи, Свою благодать, щоб у їхньому служінні стала видимою Твоя любов і Твоє милосердя до всіх, хто несе важкий хрест недуги. Будь їм, Господи, помічником і подателем сили та натхнення для звершення діл милосердя.

Молитва

Отче святий, Лікарю душ і тілес, Ти послав єдинородного Твого Сина, Господа нашого Ісуса Христа, що зціляє всяку недугу і рятує від смерти. Пошли з неба Твою лікувальну силу, діткнися до тіла, згаси гарячку, вгамуй страждання і всяку приховану неміч. Будь лікарем слугам Твоїм, воздвигни їх з постелі болісті і з ложа страждань цілими і повносилими даруй їх Твоїй Церкві, щоб благоугоджали вони і творили волю Твою. Бо ти єси джерело уздоровлень, Боже наш, і Тобі славу возсилаємо, з єдинородним Твоїм Сином і єдиносушним Твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Департамент інформації УГКЦ

Джерело