У суботу, 9 травня, Марійський відпустовий центр, що на Ясній Горі у Гошеві, приймав сотні паломниць з різних куточків Прикарпаття. Подія відбулася з нагоди XIX з’їзду спільнот «Матері в молитві» Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ. Тема цьогорічної прощі звучала «У серці Ісуса — надія та єднання українських родин». Урочисті моління очолив Владика Микола Семенишин, Єпископ-помічник Івано-Франківської Архієпархії.

Ще від ранку до Василіянського монастиря Преображення Господнього прибували чимало матерів з різних куточків Галичини. Вони спершу молилися вервицю перемоги, вервицю до святого Миколая, а також акафіст до Божої Матері «Виховання».

Опісля відбулася урочиста зустріч Владики Миколи, якого тепло прийняла велика спільнота «Матерів у молитві», отці василіяни та духовенство Архієпархії.

Під час Архієрейської Божественної Літургії Єпископу співслужили ігумен монастиря о. Вікентій Слободян, ЧСВВ, духівник спільнот на Архієпархіальному рівні о. Роман Пташник, а також численне духовенство Архієпархії.

У своїй проповіді Архієрей роздумував над покликанням матері: «Сьогодні, у цю суботу, в переддень Міжнародного дня матері, ми прийшли до нашої Небесної Матері. Ми стоїмо на місці, де століттями вимолювалися чуда. І сьогодні наші серця не лише співають “Алилуя”, вони щемлять від болю, який знає лише мати».

Серце Ісуса — джерело надії, коли сили вичерпані

«Материнство під час війни — це щоденний подвиг. Це молитва під звуки сирен, це очікування звістки з фронту, це виховання дітей у тривожні часи. Де взяти сили, коли здається, що надія гасне? Відповідь тут — у Серці Ісуса. Це Серце було пробите списом, воно знає, що таке страждання. Але воно ж і воскресло! Коли ви, матері в молитві, єднаєтеся з Його Серцем, отримуєте не просто втіху, а “надію, яка не соромить”. Серце Ісуса каже кожній з вас сьогодні: “Мамо, твої сльози не марні. Я тримаю твою дитину, твого чоловіка, твій дім у Своїх обіймах”», — сказав Єпископ.

Як мовив проповідник, спільнота «Матері в молитві» — це той живий ланцюг, який тримає наші родини разом. «Коли мама тут, у Гошеві, складає свої руки до молитви, вона тримає за руку свого сина на Покровському напрямку чи доньку в далекому Нью-Йорку. У Найсвятішому Серці Ісуса немає відстаней. Ми єдині, бо ми в Ньому», — додав він.

Гошівська Мати — взірець тривання

«Ми стоїмо на Ясній Горі. Звернімо наш погляд на ікону Гошівської Божої Матері. Вона — Цариця Карпат, але насамперед Мати, яка стояла під хрестом. Вона вчить нас не тікати від болю, а перетворювати його на молитву. Сьогодні ми просимо її заступництва: “Маріє, веди наші родини до Серця Твого Сина. Зціли рани тих, хто втратив рідних. Тримай під своїм Покровом наших Захисників. Поверни полонених. Відшукай тих, хто безвісти пропав. Дай мудрість тим, хто виховує майбутнє України”», — додав Архієрей.

Насамкінець Владика мовив: «Нехай Найсвятіше Серце Icyca наповнить ваші серця і домівки миром, а ваші душі впевненістю, що після кожної Голготи приходить Воскресіння. Ми віримо, що українська родина вистоїть. Бо вона закорінена в любові Бога, яка сильніша за смерть».

Після моління п. Тетяна Мазур, координаторка спільнот «Матері в молитві» Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ, висловила теплі слова подяки Владиці Миколі за спільну молитву, а також всім душпастирям та учасницям з’їзду.

Своєю чергою Єпископ-помічник передав вітання матерям від Архієпископа і Митрополита Івано-Франківського Владики Володимира Війтишина, висловлюючи їм подяку за постійну молитву за Батьківщину Україну, Захисників та Захисниць, а також у всіх добрих наміреннях.

Відтак біля Хреста материнських терпінь духовенство звершило панахиду за покійними учасницями «Матерів у молитві», а також за всіх Воїнів, які віддали своє життя за волю і незалежність Батьківщини.

Завершальна частина програми містила молебень до Пресвятої Богородиці, співані вервиці, свідчення матерів й ділення досвідом.

Варто додати, що упродовж прощі всі учасниці мали нагоду приклонитися до Гошівської Чудотворної ікони Матері Божої.

Департамент інформації Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ

Джерело