20 травня владика Микола кардинал Бичок разом із духовенством Мельбурнської єпархії взяли участь у Вечері християнських спільнот штату Вікторія 2026. Захід мав на меті відзначити внесок християнських спільнот штату у суспільне життя та був організований офісом Прем’єра штату Вікторія.

Про це повідомляє пресслужба Мельбурнської єпархії.

Участь у вечорі, що відбувся у Великій залі конференц-центру «Centrepiece» у Мельбурні, взяли близько двохсот гостей, серед яких парламентарі, релігійні лідери та представники різних громад. Серед присутніх були Прем’єр штату Вікторія Джасінта Аллан, Міністр у справах мультикультуралізму та багатоконфесійності штату Інгрід Стітт, а також представники різних християнських Церков і громад Вікторії.

Кардинала Миколу на заході супроводжували о. Симон Цькуй, протосинкел Мельбурнської єпархії, та о. Андрій Микитюк, синкел у справах мирян.

Владика Микола мав честь бути ключовим промовцем вечора. На початку свого виступу він подякував усім присутнім за участь у заході, наголошуючи, що завжди є благословенням, коли люди віри об’єднуються не задля просування власних інтересів, а щоб зміцнювати зв’язки, які тримають суспільство разом.

Говорячи про виклики сучасного світу, Архиєрей звернув увагу на небезпеку суспільних поділів, втрати здатності до діалогу та зростання поляризації у суспільстві. «Одним із найбільших викликів нашого часу є зростання поділів — політичних, культурних і навіть духовних. Ми бачимо поляризацію в усьому світі, і Австралія не є винятком. Соціальні мережі підсилюють гнів. Публічні дискусії стають жорсткими та безжальними. Люди замикаються у власних інформаційних середовищах. Зростає недовіра. Але поділ не є неминучим. Це вибір. Як і єдність. Ми не повинні дозволити, щоб найгучніші голоси гніву заглушили тиху працю миру. Не можна дозволити ненависті визначати наше суспільне життя. Не можна дозволити підозрі формувати наші взаємини. Не можна дозволити страху визначати наше майбутнє».

Окрему увагу владика Микола присвятив війні в Україні, наголошуючи не лише на масштабі людських страждань, але й на особливому свідченні міжрелігійної та міжконфесійної єдності, яка народжується серед випробувань війни. «Як єпископ Української Греко-Католицької Церкви, я не можу говорити про глобальні виклики, не згадуючи про Україну. Уже понад чотири роки моя Батьківщина переживає жорстоку і несправедливу війну. Сотні тисяч людей були вбиті або поранені. Мільйони були змушені покинути свої домівки. Тисячі церков, мечетей, синагог та інших святинь були пошкоджені або зруйновані. Родини були розділені. Діти виростають, знаючи лише звук сирен. І водночас серед цього страждання народилося щось надзвичайне: релігійні спільноти, які стоять разом у єдності, що є не теоретичною, а живою. Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій, до якої входять православні, католицькі, протестантські, юдейські та мусульманські лідери, стала важливим місцем співпраці. Блаженніший Святослав Шевчук сказав, що в Україні наша єдність народжується в окопах, у бомбосховищах та гуманітарних центрах, де ми служимо пліч-о-пліч. Ця єдність є свідченням для світу, що справжня віра завжди виходить назовні — до іншого, до вразливого, до миру.

Це не лише українська історія. Це людська історія. Вона нагадує нам, що у часи кризи релігійні спільноти часто стають першими, хто приходить на допомогу, і останніми, хто йде. Саме вони залишаються тоді, коли зникають камери. Саме вони відбудовують тоді, коли світ уже рухається далі. Саме вони підтримують живим вогонь надії тоді, коли все навколо здається темрявою».

Владика Микола також підкреслив вагомий внесок Церков та християнських організацій у життя штату Вікторія. «Християнські спільноти Вікторії роблять надзвичайний внесок у щоденне життя цього штату. Цей внесок вплетений у саму основу нашого суспільства, однак не завжди належно визнається чи цінується у суспільному житті. Наші Церкви та християнські організації створили і продовжують підтримувати школи та університети, які навчають покоління людей; лікарні, будинки опіки та медичні служби, які дбають про найвразливіших; соціальні служби, які підтримують сім’ї, мігрантів та людей у кризі, супроводжують бідних, бездомних і біженців; а також ініціативи, які стають голосом тих, кого ніхто не хоче чути. Це не незначний чи другорядний внесок. Це основа добробуту штату. І тому я хочу сказати м’яко, але чітко: уряд Вікторії повинен робити більше для того, щоб визнавати, підтримувати та співпрацювати з християнськими спільнотами, служіння яких для спільного добра є глибоким, тривалим і незамінним. Визнання — це не привілей, а питання правди і справедливості».

Департамент інформації УГКЦ

Джерело