🥀Маріуполь пам’ятає: Євгеній Логінов – завжди перший з добровольців….

Молодший сержант, командир 2-го відділення 3-го взводу оперативного призначення 2-ї роти оперативного призначення 2-го батальйону оперативного призначення ОЗСП «Азов» в/ч 3057 НГУ.

☝️Євгеній Логінов уродженець Білорусі, але змалку жив з батьками в українському місті Миколаїв. Тут навчався, а у 16 років отримав громадянство України.

Мав два захоплення – море і спорт. Займався плаванням, бігом, виконував вправи на турніках, грав у футбол. Вже бувши бійцем «Азову» виборював перші місця у змаганнях. Після школи обрав професію моряка. Закінчив Миколаївський національний університет кораблебудування та подав документи до кількох морехідних компаній. Через відсутність досвіду, довелося довго чекати на відповіді.

✊А доти набував досвіду, працюючи матросом-рятувальником на базі відпочинку. Згодом захотів пов’язати свою долю з військовою справою. Але тут хлопцю довелося виявити наполегливість, адже на строкову службу не брали через плоскостопій. Проте він не звик відмовлятися від мрії – у 2018 році вступив до війська добровольцем. Вибір стояв між прикордонною службою та Національною гвардією. Євгеній обрав друге і так потрапив на службу до Маріуполя.

🪖Саме у Маріуполі військовий долучився до лав «Азову». Радів, отримавши його шеврони. Вже у 2019 році брав участь у боях на Світлодарській дузі. Побратими згадують, що він завжди першим йшов на виконання складних бойових завдань, сумлінно виконував усі нормативи. А ще навчав молодих воїнів, хоча самому було лише 24 роки. Євгеній бачив себе кадровим військовим, і вперто йшов до своєї мети. На початку 2022 року його призначили на посаду командира відділення.

У січні Євгенія Логінова з побратимами відправили на підвищення кваліфікації до Навчального центру НГУ на заході України. З початком повномасштабного вторгнення наші бійці не могли залишатись осторонь. Хлопці знайшли автобус і самотужки за пару діб повернулись до Маріуполя. Встигли прорватися у місто майже перед повним його оточенням.

🫡З 26 лютого 2022 року Мальдер пліч-о-пліч з побратимами боронив наше місто. Євгеній чітко усвідомлював важливість вивірених дій у боротьбі з російським ворогом. Як командир пам’ятав, що від нього залежать життя його бійців.

Після 15 квітня 2022 року йому було надане звання молодшого сержанта, яке не встиг підтвердити в «учебці». В той день наші воїни групами проривались до «Азовсталі», переправляючись через річку Кальміус. Ця задача забрала чимало життів українських Героїв. Але Євгенію Логінову вдалося провести свій підрозділ майже без втрат – лише один поранений боєць.

💔Становище українських захисників у Маріуполі дедалі ставало важчим. Життя Євгенія обірвалося 5 травня 2022 року у бою з ворогом на «Азовсталі». 27-річний захисник отримав кульове поранення в голову. Його командир з позивним «Карась» згадує:

«Задача групи Мальдера полягала у реагуванні на штурмові дії противника. Ворог отримав огляд на позиції наших бійців, ми з боєм були змушені відійти. В цей момент я отримав важке поранення. Євген з побратимами надали мені необхідну допомогу. Але мене евакуювали, і за старшого групи я залишив Мальдера. Далі вже зі свідчень побратимів відомо, що Мальдер вирішив контратакувати противника. І нашим хлопцям це вдалося. Але під час цих боїв Євген загинув від сліпої кулі. Це людина, яка запам’яталась мені справжнім другом, гарним бійцем і чудовим командиром, який завжди турбувався про свій особовий склад».

🇺🇦Указом Президента України від 24 травня 2022 року він посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. У Миколаєві вулицю, на якій  ріс та жив оборонець назвали на честь бійця Євгенія Логінова.

«Добрішої та вихованішої людини годі було знайти. Ніколи не боявся ворога і завжди був перший з добровольців на будь-які небезпечні завдання. Таких сміливих людей було в Маріуполі не так вже й багато», –  згадує його побратим Давид.

🕯️Вічна пам'ять і слава Героям!

Більше про життя та подвиги наших Героїв – в онлайн Книзі Пам’яті Маріупольського краєзнавчого музею.